Історія появи мотоциклів в Києві

Сьогодні мотоцикл – це не розкіш, а самодостатній засіб пересування. Багато молоді обирають його за зручність та швидкість, а ще за можливість не стояти у відомих столичних заторах. Далі на kyiv-future. Тому мотоцикл один з найзручніших способів пересування. А от раніше, мотоцикл був предметом розкоші і показником багатства. Тому що виробництва в країні не було і спортсменам, а також усім бажаючим доводилося замовляти їх по всьому світу і коштували вони немало. Але все змінилося, коли в Києві почалося будівництво київського мотоциклетного заводу.

Історія заводу

Ще у 1932 році в Києві були створені автобронетанкові майстерні, вони займалися ремонтом броньованої та воєнної техніки. У 1941 році  майстерні були перероблені в єдиний бронетанковий завод. Після війни, було прийнято рішення поставити виробництво у мирний напрямок, адже цей завод вважався досить могутнім та великим на ті часи. 

Київський мотоциклетний завод було створено у 1945 році, на базі бронетанкового ремонтного заводу номер 8, що знаходився у теперішньому Шевченківському районі Києва по вулиці Кагатна,8 це теперішня вулиця Сімʼї Хохлових. 

Для розуміння виробництва мотоциклів навіть було завезено спеціальну техніку з німецького міста Хемніц. В грудні 1945 року було зібрано перші десять мотоциклів, а вже у 1946 році почалося велике виробництво. До кінця року було виготовлено вже 100 одиниць техніки. Мотоцикл назвали “Киянин”, або скорочено К1Б.

До речі на початку, виробництва моторів в Києві не було, тому для мотоциклів привозили німецькі мотори – обʼємом 98 см куб та потужністю 2,3 л.с. Виробництво двигунів в Києві було налагоджено лише у 1949 році.

У післявоєнний час також зʼявилася велика потреба у бюджетному та зручному транспорті для інвалідів, тому на Київському заводі було розроблено трьох колісну мотоколяску К1В. Перші такі мотоцикли були зібрані у грудні 1946 року, а вже в наступному році почалося масштабне виробництво. До 1953 року моделей К1В було виготовлено майже 19 тисяч. До речі, на київському мотозаводі було виготовлено ряд досить цікавих моделей мотоциклів для кільцевих змагань.

А в період 1959 – 1962 роки на заводі навіть проектували мікровантажіки. Тобто вантажні автомобіли на базі мотоциклетної начинки. За увесь період було випущено три вантажівки КМЗ “Київ”.

В свої кращі часи завод випускав десятки тисяч мотоциклів і вони були представлені у 80-ти країнах світу. В 90-х рока виробництво почало падати, а згодом у 2000-х кількість зменьшилася дуже сильно, майже до декількох сотень на рік. За вся роки існування київського мотозаводу було виготовлено майже 3 мільйони мотоциклів.

Основні продукти виробництва

На виробництві Київського мотоциклетного заводу були три напрями: мотоцикли для щоденного використання, спортивний мотоцикл для перегонів, а також мікровантажні автомобілі для легкості керування. 

Мотоцикли

Найпопулярнішими моделями виробництва були К1Б “Киянин”, К1В для інвалідів, М72, що копіював BMWR71, К750, а також МТ-8

К1Б “Киянин”

Спочатку на К1Б ставили привезені з Німеччини двигуни від Fichtel & Sachs, виробництво яких знаходилося в місті Швайфурт. Це були одноциліндрові двигуни з робочим обʼємом 98 см. куб. “Киянин” мав двоступеневу коробку передач, перемикання здійснювалося за допомогою маленького важеля на бензобаці справа. Вага мотоцикла складала 65 кілограмів і він розвивав швидкість до 50 кілометрів на годину. Особливістю цієї моделі були велосипедні педалі, вони слугували запуску двигуна, відторможення, а також як допоміжна сила при їзді вгору. 

Мотоцикл був пофарбований в чорний колір, але зустрічалися моделі синього і темно-зеленого кольорів. На бак наносили надпис “Киянин”, а також встановлювали емблему КМЗ. У більш ранніх моделей на крилі кріпилася емблема з написом Київ мотозавод.

Усього було виготовлено 30 одиниць таких мотоциклів.

К1В

Коли зросла потреба у транспорті для інвалідів Київський мотозавод прийнявся за розробку такого транспорту. Це була трьох колісна мотоколяска. Двигун отримав примусове повітряне охолодження, а також був обладнаний кожухом. Руль було створено у вигляді довгого важеля, а запуск здійснювався ще одним важелем. Таким чином усе керування було здійснене за допомогою рук. До речі на такий вид транспорту встановлювали ручний клаксон – як сигнальний засіб. Усього було виготовлено 19 тисяч одиниць. Згодом, це мотоцикл став прототипом для виготовлення більш важких моделей.

М72

Цей мотоцикл одразу почали випускати великими партіями. До речі, це була досить хороша копія відомого німецького мотоцикла BMWR71.

В конструкції даної моделі використовувалися нові технології, які раніше у виробництві не були задіяні. Так нова модель отримала дуплексну раму, можливість ножного перемикання передач, а також пружинну підвіску заднього колеса. До того ж цей мотоцикл відносили до військової техніки, адже на нього можна було встановити сумки для боєприпасів, а також спеціальні кріплення для розміщення ручних кулеметів. До речі кріплення були функціональними, що дозволяло вести вогонь як по ходу руху мотоцикла, так і в зворотному напрямі. Мотоцикли були як одномісні, так і з люлькою. 

Таких моделей було виготовлено майже 330 тисяч одиниць. Згодом ця модель зазнала певних модифікацій у спортивному напрямі. Так зʼявилися М72К, М75М, М76 та М80. 

К-750

Рання модель випускалася виключно з боковим причепом. Пізніше зʼявилися і одиничні модифікації “соло”, а також моделі для ескорту високопосадовців. Окремо була розроблена модель К-750-В для військових. Взагалі було випущено майже 95 тисяч одиниць. 

МТ8

В 1967 році київський мотозавод вийде на новий рівень. Вони почнуть виготовляти зовсім нові надпотужні мотоцикли. Конструктори постаралися і розробили повністю новий що за начинкою що за дизайном варіант. Потужність двигуна також була більшою аж 32 л.с. А головне, завдяки цій моделі київський мотозавод міг нарешті відійти від прикладів німецького формату. Мотоцикл отримав назву “Дніпро – 1”. На жаль кошти виділили лише на оновлення двигуна, тому за основу дизайну взяли знову ж таки відому модель К-750. Згодом зʼявилися і нові одиниці цього модельного ряду. Серед яких був і МТ-9  з коробкою передач з можливістю заднього ходу. 

Спортивний мотоцикл

КМЗ також випускав і спортивні мотоцикли, але одна модель запамʼяталася найбільше, тому що мала досить дивний, але цікавий дизайн. 

Це був мотоцикл СШ -15. Він був створений спеціально для кільцевих перегонів, та мав склопластиковий корпус, схожий на капсулу. Цей мотоцикл був випущений в єдиному екземплярі, та був задіяний у перегонах з 1984 по 1985 роки. СШ-15 можна назвати найшвидшим мотоциклом київського мотоциклетного заводу, адже його швидкість складала майже 250 кілометрів на годину. 

Мікровантажні автомобілі

Це окремий напрямок Київського мотоциклетного заводу. В 1959 році було створено перший КМЗ “Київ”. В цій вантажівці використовувався двигун від К-750, який помістили під вантажну платформу.  В 1960 році було вироблено 3 одиниці КМЗ “Київ” 3, в якій двигун від К-750 вже було розміщено стандартним способом. Кабіна була алюмінієва, двомісна, а вантажна платформа деревʼяна. В 1961 вийшла нова модель КМЗ “Київ” 4, відрізнялася вони лише повністю металевим корпусом. І завершив серію мікровантажівок КМЗ “Київ” 5 в 1962 році. Цей фургон мав спрощену конструкцію та важив усього лише 525 кілограмів. Він був розрахований для використання армією. Що важливо, цей вид техніки не був запущений в серійне виробництво. 

Київський мотоциклетний завод існує і досі, обʼєми виробництва не такі великі, але є. До речі мотоцикли що були виготовлені КМЗ досить часто можна було побачити в кіно, звісно це більше стосується радянських фільмів, але київський мотоцикл також можна побачити в кіно “Ось рука”, в якому головну роль зіграв Андріано Челентано. Також кажуть, начебто після зйомок фільму він купив собі модель “Дніпро-10”. Зараз мотоцикли – це культура, є багато клубів, велика кількість змагань, а також просто поціновувачі цього виду транспорту.