П’ятниця, 12 Липня, 2024

Історія телеграфного зв’язку Києва на початку 20 століття

“Хто володіє інформацією – той володіє світом”. Цей вислів ніколи не втратить свою актуальність. У давні часи інформацію для своїх володарів доставляли гінці, які на конях долали сотні кілометрів протягом кількох днів і навіть тижнів. Допоки інформація дійде до адресата, вона може втратити свою важливість. Тому з розвитком науки у 19 столітті розширення мережі телеграфного зв’язку стає важливою складовою державної політики. Щоб знати чим живуть всі губернії влада Російської імперії у 1854 році вводить в експлуатацію першу лінію телеграфного зв’язку – “Київ-Москва”. Далі на kyiv-future.com.ua.

Значення телеграфу для міста

На той час контора київського телеграфа знаходилася поряд із Софіївським майданом. І лише у 1921 році точка центрального зв’язку переїхала у нову будівлю. Більшовики під ці цілі переобладнали будівлю, у якій раніше розташовувався Дворянський земельний та селянський поземельний банк.

Варто зауважити, що в усі часи телеграфному зв’язку у Російській імперії відводилася важлива роль. Недаремно утворене у 1880-х роках Головне управління пошт і телеграфів увійшло саме до складу Міністерства внутрішніх справ. Держава враховувала значення зв’язку в процесі здійснення своєї суспільної та безпекової політики.

Не втратив свого значення телеграф у часи Тимчасового уряду, який передав Управління Київського поштово-телеграфного округу у підпорядкування Міністерства пошт і телеграфів.

Місцева влада теж була зацікавлена у розвитку телеграфів. Адже. як свого часу залізниця дала поштовх розвитку Дикого Заходу в Америці, так і телеграф ніс за собою нові можливості. Наявність мережі зв’язку приваблювала підприємців, які поблизу відділень намагалися відкривати свої магазини, заводи та інші об’єкти. А також офіси. Звісно ж, що для ефективного контролю за своїми виробництвом в інших містах та селах потрібно зв’язок, а тому краще бути поряд з ним.

Це розуміла і міська управа, яка всебічно підтримувала розвиток телеграфної мережі. Наприклад, станом на 1914 рік у Києві вже налічувалося 14 відділів. Також вже було прокладено телеграфні лінії з Києва до Одеси та навіть Берліна. І це не дивно, адже економічна співпраця з німцями на початку 20 століття була значна. Чим кращий зв’язок у місті, тим кращі умови для економічної діяльності (у тому числі, транснаціональної). І як результат, це впливає на наповнення міського бюджету. Тобто інвестиції були виправдані своєю впевненою окупністю.

Справжнім успіхом ознаменувався 1912 рік. Саме тоді було відкрито трансконтинентальну Індо-Європейську лінію, яка пройшла через Київ.

У ті часи популярними були кілька моделей телеграфних апаратів. Серед них апарати системи Морзе, у якому символи на стрічці друкувалися у вигляді крапок і тире. Та найбільшої популярності з часом набув апарат системи Г’юза, на стрічках якого відразу друкувалися літери. Саме такі апарати стояли практично в усіх відділеннях телеграфного зв’язку Києва на початку 20 століття.

Роль телеграфу в часи революції

Попри наявність політичних та економічних складнощів, Центральна Рада намагалася реформувати поштово-телеграфний зв’язок за європейським прикладом. Під час воєнних дій проти більшовиків робота працівників зв’язку збільшилася – було поставлено завдання перевіряти всю пошту, яка може бути шкідлива для молодої держави.

Цікаво, що про ухвалення Четвертого Універсалу на всю підконтрольну Києву територію України було повідомлено саме за допомогою телеграфу.

За часів правління гетьмана Скоропадського поштово-телеграфного зв’язку належна увага практично не приділялася. Про це, зокрема, свідчить той факт, що велика кількість листів, залишена у відділеннях Києва укінці 1918 року так і не було доставлена адресатам. Однак влада Директорії, а пізніше більшовики, подібної помилки в процесі здійснення своєї внутрішньої та зовнішньої політики не припустилися.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.