12 тисяч українців з інклюзією вчиться у наших школах. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час Всеукраїнської звітної конференції з інклюзивної освіти 25 січня 2019 року.
Кyiv-future.com.ua дізнавався, які потреби в особливих учнів і чому нам слід звернути увагу на освітню систему Данії.
Освіта в Данії сповідує принцип «навчання для життя». Для датчан він означає, що навчання має всебічно розвивати особистість, а не перетворювати людину на заручника системи. Знання для людини, а не людина для знань!
Загалом, датська система освіти тотожна до нашої і також складається з трьох рівнів:
● Початкова та базова середня освіта (grundskole).
● Повна середня освіта (ungdomsuddannelser).
● Вища освіта (videregående uddannelser).
Проте, початкова та базова – все ж таки мають свої особливості. Реформа системи шкільної освіти, що була проведена у Данії, базувалася на двох основних складових:
– посилення впливу батьків на життєдіяльність школи;
– зміцнення й розширення співпраці педагогів та дітей.
Батьки мають великий вплив на навчання у школі і вибір дітьми того чи іншого предмету, можуть настояти на повторному навчанні своєї дитини у будь-якому класі, разом вибирати предмети у 8-му та 9-му класах, а також вибирати, які іспити здаватиме випускник.
В Україні головна потреба дітей з інклюзією – соціалізація. Річ у тім, що до останніх років більшість школярів з порушеннями відправляли на домашнє навчання.
Тепер з такою малечею працює на лише вчитель, а й асистент.
У Скандинавських країнах зазвичай роль асистента виконує близький родич. Крім того, батькам дозволено бути присутніми під час навчального процесу.
Що ж, очевидно такий крок мав вплив на підвищення адаптації школярів з інклюзією та зниження рівня булінгу серед учнів.
