Погодьтесь, складно уявити деякі вулиці без звичного трамвайного цокотіння коліями, за роки свого існування його маленькі вагончики, безперечно, стали невід’ємною частиною нашої столиці. Це й не дивно, адже саме київський трамвай має історію тривалістю більш ніж в століття – він був перший у Російській імперії та одним із перших у всій Східній Європі. Далі на kyiv-future.
Конка або прототрамвай
Київ другої половини XIX століття значно відставав від провідних європейських міст в плані громадського транспорту. Так київський трамвай 1892-го року став 16-ю електричною мережею в Європі та третьою в Східній Європі, після Будапешта, де трамваї електрифікували у 1888, і Праги, відповідно –1891. Були, щоправда, в той час омнібуси – такі собі предки сучасних автобусів, які представляли з себе багатомісний візок, запряжений кіньми. Проте, їх швидко витіснили перші трамваї, так звані конки. Конкою називали той самий трамвай, який рухався коліями, але використовував при цьому кінську тягу. Такий вид транспорту був найкраще пристосованих до київських схилів, тому міг дати переконливу фору конкурентам. Власне, ідея створення мережі існувала в Києві давно – починаючи з 1869-го року, проте з різних причин до будівництва руки не доходили. Так тривало аж до 1886-го року, коли відомий на той час інженер-генерал-майор Аманд Струве, який згодом докладе руку до укладення київської бруківки, запропонував свій проект. Через кілька років, 20 липня 1889-го року, Струве уклав договір з Київською міською управою, а вже через півтора роки проголосили устав “Товариства київської міської залізниці”, де під міською залізницею, (так тоді називали трамвай), малась на увазі конка.
Церемонія закладки відбулася 30 червня 1891-го року, і тут були не лише перші лиця губернії, такі як київський губернатор, віце-губернатор, міський голова та інші високопосадовці, а й усі охочі подивитися на дійство. На забезпечення тяглової сили влада закупила 70 коней, які мали тягати вагони в дві зміни. В той же час розробили і форму для трамвайних кондукторів, – вона була схожою на форму їх старших залізничних братів: темно-зелений кафтан з срібними галунами на фуражках та синіми поясами, візники ж галунів на фуражках не мали. Планувалося прокласти дорогу з двох пунктів на зустріч одне одному: від Троїцької церкви до дачі Чернишева, і в зворотній бік, та від річки Либідь до Бессарабки, і назустріч від Європейської площі Хрещатиком до Бессарабки. Так вдалося завершити будівництво швидкими темпами, і вже через місяць, 30 липня, по вулиці Великій Васильківській пройшов перший рейс, який віз публіку цілком безкоштовно. Такі пробні запуски продовжувались до 11 серпня, офіційної дати відкриття дороги, що здійняло в місті справжній ажіотаж.
Трамвай – мейн стрім тодішнього Києва
Як би дивно це не звучало, але першим регулярним рейсам заважала…надзвичайна популярність колії. Так, приходилося припрягати третю коняку, бо двом було не під силу тягти крутими київськими схилами вагон, ущерть забитий пасажирами. А ділянкою, яка починалася з теперішньої Європейської площі на трамваї прокаталося понад 10 тисяч людей. І це всього-лише за один день.
Трамвай став мейн стрімом. Але, звісно ж, бути водночас найпопулярнішим транспортом в Києві, і використовувати кінську силу було не надто хорошою ідеєю. Тодішній Київ просто кишів візниками й повозками, диліжансами й каретами, що створювало на дорогах дуже напружену ситуацію. А погодьтесь, конем управляти важче, ніж сучасним автомобілем. Тому почастішали випадки, коли трамвайна упряжка зіштовхувалася з іншими повозками, в результаті чого почастішали нещасні випадки. Плюс, поступово всі провідні європейські міста електрифікували свої трамвайні дороги, тому використовувати конку було вже не надто презентабельно. Почали шукати інших шляхів. 19 лютого 1892-го року від Деміївки до Царської (теперішня Європейська площа) пройшов перший міський паротяг, який тягнув три вагони. Не зважаючи на шум та клуби пари, такий вид транспорту став популярнішим за конки, і вже згодом містом курсувало 4 паротяги. Проте, все ж, поступово прийшли до висновку, що потрібно електрифікувати трамвай.
Початок електрифікації трамвайних доріг
Тим часом мережа поступово розширювалась, і роботи велися на Фундуклеївській, Малій Житомирській та Бібіковському (теперішній Т. Шевченка) бульварі. Водночас закінчували спорудження електростанції поблизу храму Різдва Хрестового. Коли місту доставили 4 вагони на електричних двигунах системи Спруга, яка на той час широко використовувалась, був здійснений пробний пуск Олександрійською гіркою(Володимирським узвозом). При чому на складній київській місцевості трамвай показав себе “на ура”, що поклало початок електрифікації колій. Власне, завдяки цьому, ми зараз і маємо звичні нам київські трамвайчики.