Архітектура Києва, як витвір мистецтва, вражає своєю величчю та багатогранністю. Серед розмаїття столичних споруд можна знайти приклади історичних та сучасних інноваційних забудов. Нижче наведено перелік знакових архітектурних об’єктів. Далі на kyiv-future.
Старовинна споруда
У центрі Києва розташована важлива історична пам’ятка, зведена у ХІ столітті за часів правління Ярослава Мудрого. Золоті ворота були одним із трьох входів до міста. Велична оборонна споруда зазнала руйнувань під час монгольської навали. Для того, щоб захистити залишки архітектурного шедевру, його навмисно засипали землею. У ХІХ столітті було організовано археологічні розкопки, внаслідок яких відбулося урочисте відкриття Золотих воріт. Згодом споруду укріпили, щоб зберегти зразки старовинної забудови.
У 1982 році за участі архітекторів та історика було створено проєкт із відтворення первинного вигляду воріт. На основі історичного фундаменту будівельники звели унікальну споруду, яка захищає фрагменти історичної архітектури та дозволяє побачити, який вигляд мали Золоті ворота у ХІ столітті.
Всередині споруди розташовано музей, в якому зберігаються цікаві археологічні знахідки.
Святиня
Київ вважається осередком релігійних пам’яток. Золотоверхі храми вражають своєю величчю та багатою історією. Однією з найвизначніших святинь столиці є Софійський собор. Цей храм внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Церкву збудували у 1037 році. Понад 200 років потому військо князя Батия пограбувало та понівечило святиню. Пізніше релігійну споруду неодноразово реставрували.
Наприкінці ХVІІ століття Софійський собор перебудували у стилі українського бароко. На території храму створили дзвіницю. Один зі старовинних дзвонів донині зберігається у храмі.
З 1934 року територія святині вважається Державним архітектурно-історичним заповідником. Крім цього, релігійна споруда отримала міжнародну відзнаку за збереження артефактів світового значення. У межах Софійського собору є старовинні фрески, мозаїки, які містять понад 170 відтінків та елементи стародавньої кладки. На території храму є саркофаги та гробниці митрополитів.
Політична установа
Головна політична установа Києва – це Верховна Рада. Споруда є найвищим законодавчим органом України, в межах якого ухвалюються закони.
Після проголошення Києва столицею постало питання щодо необхідності спорудження приміщення для політичних діячів. У 1936 році було оголошено конкурс на найкращий проєкт будівлі для Верховної Ради УРСР. Переміг український архітектор Володимир Заболотний. Чоловік запропонував збудувати триповерхову споруду прямокутної форми з металево-скляним куполом. Будівельні роботи тривали протягом трьох років.
У 1939 році Верховну Раду ввели в експлуатацію. Відтоді на території закладу регулярно відбуваються засідання представників українського парламенту.
У період Другої світової війни установа зазнала численних пошкоджень. З 1945 року по 1947 рік під керівництвом Володимира Заболотного здійснювалася масштабна реконструкція споруди. У процесі будівництва до головної будівлі додали північно-західну частину для службових приміщень. Внаслідок цього на території Верховної Ради з’явилося внутрішнє подвір’я.
У 1985 році в установі відбулася реставрація. Заклад оздобили скульптурами, які символізують різні групи населення: селян, робітників, науковців та інтелігенцію.
Під час будівництва Верховної Ради було використано такі матеріали, як туринський граніт, теразитовий тиньк та полірований лабрадорит. Симетричні фасади оздоблено колонами.
Культурний заклад
У мешканців столиці та гостей міста не виникає проблем щодо проведення культурного дозвілля, оскільки в Києві працює безліч театрів, музеїв та виставкових центрів.
Однією з найвизначніших культурних пам’яток вважається Національний академічний театр опери та балету України ім. Тараса Шевченка.
Установа почала працювати у 1867 році. Кілька десятиліть потому в будівлі сталася масштабна пожежа, внаслідок якої театр разом із численними костюмами та декораціями було знищено.
У період із 1899 року по 1901 рік культурний заклад було відбудовано згідно з проєктом архітектора Віктора Шретера. Митець поєднав стиль неоренесансу та віденський модерн. Головною метою чоловіка було створення вишуканого простору зі збереженням зручностей для артистів та глядачів. У вересні 1901 року відбулося урочисте відкриття оновленого театру, в глядацькому залі якого могли одночасно перебувати 1 683 особи.
У репертуарі культурного закладу були твори вітчизняних та світових класиків.
У 1935 році та у 1988 році відбулися реконструкції споруди, внаслідок яких у театрі розширили оркестрову яму та ліквідували незручні глядацькі місця. У такий спосіб кількість сидінь скоротилася до 1 400 одиниць.
Артисти театру регулярно беруть участь у міжнародних заходах та отримують престижні нагороди.
Основний зал театру має купольну структуру, центральний вхід прикрашений колонами, а на фасаді встановлено різноманітні скульптури.
Національний академічний театр опери та балету України відомий розкішною архітектурою та якісною акустикою. У закладі часто відбуваються прем’єри. Театр ім. Т. Г. Шевченка є символом культурної спадщини Києва з багатою історією, що тривала з часів Російської імперії до проголошення Незалежності України.
Інноваційна будівля
Київська адміністрація докладає чимало зусиль до інноваційного розвитку міського простору. Поступово удосконалюється інфраструктура та житлові забудови столиці. Яскравим прикладом інноваційної споруди є Пішохідно-велосипедний міст між Хрещатим парком та Володимирською гіркою.
Офіційне відкриття інфраструктурного об’єкта відбулося у 2019 році. Довжина скляного мосту сягає понад 200 метрів, а ширина коливається від 6 до 14 метрів. Найвища точка споруди становить 32 метри. Підлога мосту містить кілька скляних фрагментів, крізь які можна побачити Київ із незвичного ракурсу.
Під час будівництва споруди було встановлено багатошарову конструкцію з загартованого скла, яке здатне витримувати навантаження до 1 600 кілограмів на 1 квадратний метр.
Незважаючи на інженерну складність подібного об’єкта, міст було створено лише за пів року.
Конструкція стійка до перепадів температур. Металеві елементи виготовлені з легких, але міцних сплавів. Під час проєктування інфраструктурного об’єкта архітектори використовували сучасне комп’ютерне моделювання, щоб розрахувати ймовірне динамічне та вітрове навантаження. Основною метою була довговічність та надійність мосту.
Конструкція обладнана інноваційним LED-освітленням, яке не лише створює красивий візуальний ефект, а й дозволяє заощаджувати електроенергію.
Під час будівництва було враховано потреби людей з обмеженими фізичними можливостями, тому міст має безбар’єрний простір та плавні пандуси.
Київ можна назвати містом контрастів, в якому велич історії поєднується з сучасними проєктами. Саме архітектура столиці створює неповторну атмосферу міста, що приваблює безліч туристів. Для того, щоб оцінити культурну ідентичність Києва, достатньо прогулятися центральними вулицями столиці або відвідати тематичну екскурсію.
Джерела: https://mistokyia.ua/interesting-places/architecture/zoloti-vorota, https://the-city.kiev.ua/ua/article/sofiyskiy-sobor-kiev-137, https://www.rada.gov.ua/news/Virtualna_ekskursiya/6289.html, https://discover.ua/ru/locations/pesehodno-velosipednyj-most