Субота, 25 Травня, 2024

Знаменитий авіаконструктор Олег Антонов

Невичерпний творчий потенціал, різноплановість інтересів, прагнення краси — все це можна сказати про всесвітньо відомого авіаконструктора. Своє життя Олег Костянтинович Антонов присвятив авіабудуванню: створив 22 типи літаків, 52 види планерів, заснував школу конструювання. Крім того, він був усебічно обдарованою людиною. Далі на kyiv-future.

Юність Антонова

Олег Костянтинович Антонов народився 7 лютого (25 січня за старим стилем) 1906 року в селі Троїці Московської губернії у дворянській сім’ї інженера. Як відомо, бабуся подарувала Антонову модель аероплана з гумомотором. Спочатку йому було приємно її розглядати та запускати, а далі він став будувати моделі сам. Завдяки тому, що батько Олега мав гарну бібліотеку з інженерної справи, майбутній конструктор ще з дитинства був знайомий з технікою і розрахунками.

З юних років він захоплювався авіацією, разом з однолітками створив “Клуб любителів авіації”, випускав рукописний авіаційний журнал. З 1923 року Олег входив до складу “Товариства друзів Повітряного флоту”, створюючи планери власної конструкції. Там він з товаришем створив свій перший планер і через рік вирушив з ним у кримський Коктебель. Там Антонов познайомився зі знаменитим харківським авіатором Степаном Гризодубовим, одним з організаторів радянського планеризму, а також майбутніми лідерами радянської авіації та космонавтики: Яковлєвим, Ільюшиним, Корольовим. За свій перший тренажер під назвою “Голуб” Антонов був нагороджений грамотою.

Перші кроки у створенні авіації

У 1925 році майбутній великий авіаконструктор почав навчання за фахом. Бувши студентом відділення гідроавіації корабельного факультету Ленінградського політехнічного інституту, Антонов створював навчальні планери ОКА-3, “Стандарт-1”, “Стандарт-2”, “ОКА-7”, “ОКА-8” і перший рекордний планер “Місто Леніна”. Наприкінці 1930 року, після закінчення інституту, Олега Антонова направили в Москву для організації Центрального конструкторського бюро з планерів. У Тушино будувався планерний завод Осоавиахіму. А в 1933 році, коли будівництво заводу завершилося, 27-річного Антонова призначили його головним конструктором.

Карʼєра Антонова

Вже в 1940-1941 роках він став головним конструктор заводу в Ленінграді. А з 1943 року – перший заступник головного конструктора А. С. Яковлєва. У 1945 році Антонов став начальником філії цього ОКБ в Новосибірську, яке рік тому було перетворено в ОКБ-153, спеціалізоване на цивільних і транспортних літаках, а Олег Костянтинович був призначений головним конструктором. Першим завданням ОКБ став сільськогосподарський літак СХА-1, пізніше перейменований в “Ан-2”.

31 серпня 1947 року льотчик-випробувач П. М. Володін вперше підняв у небо перший прототип “Ганнусі”. 23 серпня 1948 року літак під позначенням “Ан-2” був прийнятий на озброєння ВПС і на постачання цивільного повітряного флоту. “Ан-2” став єдиним у світі літаком, який знаходився в серійному виробництві понад 50 років, завоювавши славу виключно надійної машини та побувавши практично у всіх куточках землі. А пізніше – увійшов до Книги рекордів Гіннеса за тривалістю випуску. “Кукурудзник” широко застосовується досі.

Пік розробок Антонова

З 1952 року Антонов керував київським ГСОКБ-473 (з 1966 року – Київський механічний завод, з 1984 року – ОКБ імені О. К. Антонова, з 1989 року – Авіаційний науково-технічний комплекс “Антонов”) В наступні роки під керівництвом Антонова був сконструйований цілий ряд літаків різного призначення. Це спеціальні транспортні літаки (“Ан-8”, “Ан-12”, “Ан-22”, “Ан-26”, “Ан-32”, “Ан-72”, “Ан-124”), як для військової, так і цивільної авіації; багатоцільові (“Ан-14”, “Ан-28”); пасажирські (“Ан-10”, “Ан-24”); планери (“Ан-11”, “Ан-13”, “Ан-15”) і дельтаплани.

Здобутки авіаконструктора

Антонов був спеціалістом в галузі літакобудування, доктором технічних наук, академіком Академії наук СРСР і України, Героєм Соціалістичної Праці, депутатом Верховної Ради СРСР кількох скликань, лауреатом Ленінської й Державної премій, тричі кавалером ордена Леніна. Антонов нагороджений багатьма орденами та медалями.

У 1962 році Антонов став генеральним конструктором, а його ОКБ міцно зайняло місце в ряду провідних літакобудівних фірм країни. Авіація завжди залишалася найважливішою стороною життя Олега Костянтиновича. Він створив понад сто типів літальних апаратів і заснував оригінальну школу конструювання. Під його керівництвом була розроблена система автоматизованого проєктування літаків, впроваджені новітні матеріали, розвинені методи авіабудівної економіки. З 1977 року Антонов завідував кафедрою Харківського авіаційного інституту, виховуючи гідних продовжувачів своєї справи.

Найбільш успішними творіннями Антонова були транспортні “Ан-12”, “Ан-22” (“Антей”) і “Ан-124” (“Руслан”). Два крайніх ставили світові рекорди вантажопідйомності. На середньомагістральних трасах був потрібний пасажирський “Ан-24”. Саме на ньому Олег Антонов щотижня літав з Жулян читати лекції в Харківському авіаційному інституті.

Цікаві факти про Олега Антонова

  1. Перший його планер “Голуб”, зроблений з фанери й водопровідних труб у 1924 році, відзначено грамотою за оригінальну й гарну конструкцію. Це мотивувало хлопця й далі будувати літальні апарати.
  2. Олег Антонов був вправним пілотом, членом Київського аероклубу. Станом на 1938 рік (як стає зрозуміло з заяви на відновлення польотів), мав 35 годин нальотів у парінні та 7 годин буксирувальних польотів, літав на А-1, Пс-2, А-2, Ш-11, Г-9, Вф-5 та мав посвідчення пілота категорії Б.
  3. Антонов не тільки створював авіаційну техніку, а й брав участь в її випробуваннях. Після катастрофи “Ан-10” під Харковом в березні 1972 року Антонов зарікся будувати пасажирські літаки. “Більше не будуватиму. Не переживу одночасну смерть багатьох людей. Після аварії з “десяткою” я неодноразово прокидався вночі в холодному поту”, — говорив він. Після аварії “Ан-10” він став приділяти більше уваги проблемі втомної міцності літаків.
  4. Захищав шістдесятників. У листопаді 1965 року він підписав відкритий лист до ЦК КПРС (Лист 78-ми) з протестом проти політичних репресій щодо представників української інтелігенції та дискримінації української літератури.
  5. Винайшов модель літака короткого злету. Його модель літака короткого злету була запропонована ще у 1951 році. Але до втілення і виробництво через бюрократичні процедури дійшла майже через 15 років. Йдеться про “АН-14 Бджілка”, літак, що потребує для злету смуги лиш у 90 метрів.
  6. Антонов вільно розмовляв французькою та англійською мовами. Він автор кількох книг, сотень наукових праць і статей, йому належать 72 авторських свідоцтва на винаходи. Також він був прекрасним художником і в тонкощах знав живопис. Сучасники говорили про нього: “Олег Костянтинович був … багатогранним, в ньому перепліталося глибоке знання техніки з мистецтвом”. Де б не був, що б не робив – ніколи творча думка не покидала його. Умів бачити та цінувати красу у всьому.
  7. Антонов розвивав мистецтво. Він організував виставки “Вчені малюють”, де конструктори та інженери мали змогу представляти свої художні роботи. Подібні виставкові формати були неабиякою рідкістю.
  8. Все своє життя Антонов займався спортом, особливо любив теніс. 
  9. У 1999 році в Міжнародний аерокосмічний зал слави аерокосмічного музею (Сан-Дієго, штат Каліфорнія, США) внесли ім’я Олега Антонова за видатні досягнення в створенні літаків.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.