Невичерпний творчий потенціал, різноплановість інтересів, прагнення краси — все це можна сказати про всесвітньо відомого авіаконструктора. Своє життя Олег Костянтинович Антонов присвятив авіабудуванню: створив 22 типи літаків, 52 види планерів, заснував школу конструювання. Крім того, він був усебічно обдарованою людиною. Далі на kyiv-future.
Юність Антонова
Олег Костянтинович Антонов народився 7 лютого (25 січня за старим стилем) 1906 року в селі Троїці Московської губернії у дворянській сім’ї інженера. Як відомо, бабуся подарувала Антонову модель аероплана з гумомотором. Спочатку йому було приємно її розглядати та запускати, а далі він став будувати моделі сам. Завдяки тому, що батько Олега мав гарну бібліотеку з інженерної справи, майбутній конструктор ще з дитинства був знайомий з технікою і розрахунками.
З юних років він захоплювався авіацією, разом з однолітками створив “Клуб любителів авіації”, випускав рукописний авіаційний журнал. З 1923 року Олег входив до складу “Товариства друзів Повітряного флоту”, створюючи планери власної конструкції. Там він з товаришем створив свій перший планер і через рік вирушив з ним у кримський Коктебель. Там Антонов познайомився зі знаменитим харківським авіатором Степаном Гризодубовим, одним з організаторів радянського планеризму, а також майбутніми лідерами радянської авіації та космонавтики: Яковлєвим, Ільюшиним, Корольовим. За свій перший тренажер під назвою “Голуб” Антонов був нагороджений грамотою.
Перші кроки у створенні авіації
У 1925 році майбутній великий авіаконструктор почав навчання за фахом. Бувши студентом відділення гідроавіації корабельного факультету Ленінградського політехнічного інституту, Антонов створював навчальні планери ОКА-3, “Стандарт-1”, “Стандарт-2”, “ОКА-7”, “ОКА-8” і перший рекордний планер “Місто Леніна”. Наприкінці 1930 року, після закінчення інституту, Олега Антонова направили в Москву для організації Центрального конструкторського бюро з планерів. У Тушино будувався планерний завод Осоавиахіму. А в 1933 році, коли будівництво заводу завершилося, 27-річного Антонова призначили його головним конструктором.
Карʼєра Антонова
Вже в 1940-1941 роках він став головним конструктор заводу в Ленінграді. А з 1943 року – перший заступник головного конструктора А. С. Яковлєва. У 1945 році Антонов став начальником філії цього ОКБ в Новосибірську, яке рік тому було перетворено в ОКБ-153, спеціалізоване на цивільних і транспортних літаках, а Олег Костянтинович був призначений головним конструктором. Першим завданням ОКБ став сільськогосподарський літак СХА-1, пізніше перейменований в “Ан-2”.
31 серпня 1947 року льотчик-випробувач П. М. Володін вперше підняв у небо перший прототип “Ганнусі”. 23 серпня 1948 року літак під позначенням “Ан-2” був прийнятий на озброєння ВПС і на постачання цивільного повітряного флоту. “Ан-2” став єдиним у світі літаком, який знаходився в серійному виробництві понад 50 років, завоювавши славу виключно надійної машини та побувавши практично у всіх куточках землі. А пізніше – увійшов до Книги рекордів Гіннеса за тривалістю випуску. “Кукурудзник” широко застосовується досі.
Пік розробок Антонова
З 1952 року Антонов керував київським ГСОКБ-473 (з 1966 року – Київський механічний завод, з 1984 року – ОКБ імені О. К. Антонова, з 1989 року – Авіаційний науково-технічний комплекс “Антонов”) В наступні роки під керівництвом Антонова був сконструйований цілий ряд літаків різного призначення. Це спеціальні транспортні літаки (“Ан-8”, “Ан-12”, “Ан-22”, “Ан-26”, “Ан-32”, “Ан-72”, “Ан-124”), як для військової, так і цивільної авіації; багатоцільові (“Ан-14”, “Ан-28”); пасажирські (“Ан-10”, “Ан-24”); планери (“Ан-11”, “Ан-13”, “Ан-15”) і дельтаплани.
Здобутки авіаконструктора
Антонов був спеціалістом в галузі літакобудування, доктором технічних наук, академіком Академії наук СРСР і України, Героєм Соціалістичної Праці, депутатом Верховної Ради СРСР кількох скликань, лауреатом Ленінської й Державної премій, тричі кавалером ордена Леніна. Антонов нагороджений багатьма орденами та медалями.
У 1962 році Антонов став генеральним конструктором, а його ОКБ міцно зайняло місце в ряду провідних літакобудівних фірм країни. Авіація завжди залишалася найважливішою стороною життя Олега Костянтиновича. Він створив понад сто типів літальних апаратів і заснував оригінальну школу конструювання. Під його керівництвом була розроблена система автоматизованого проєктування літаків, впроваджені новітні матеріали, розвинені методи авіабудівної економіки. З 1977 року Антонов завідував кафедрою Харківського авіаційного інституту, виховуючи гідних продовжувачів своєї справи.
Найбільш успішними творіннями Антонова були транспортні “Ан-12”, “Ан-22” (“Антей”) і “Ан-124” (“Руслан”). Два крайніх ставили світові рекорди вантажопідйомності. На середньомагістральних трасах був потрібний пасажирський “Ан-24”. Саме на ньому Олег Антонов щотижня літав з Жулян читати лекції в Харківському авіаційному інституті.
Цікаві факти про Олега Антонова
- Перший його планер “Голуб”, зроблений з фанери й водопровідних труб у 1924 році, відзначено грамотою за оригінальну й гарну конструкцію. Це мотивувало хлопця й далі будувати літальні апарати.
- Олег Антонов був вправним пілотом, членом Київського аероклубу. Станом на 1938 рік (як стає зрозуміло з заяви на відновлення польотів), мав 35 годин нальотів у парінні та 7 годин буксирувальних польотів, літав на А-1, Пс-2, А-2, Ш-11, Г-9, Вф-5 та мав посвідчення пілота категорії Б.
- Антонов не тільки створював авіаційну техніку, а й брав участь в її випробуваннях. Після катастрофи “Ан-10” під Харковом в березні 1972 року Антонов зарікся будувати пасажирські літаки. “Більше не будуватиму. Не переживу одночасну смерть багатьох людей. Після аварії з “десяткою” я неодноразово прокидався вночі в холодному поту”, — говорив він. Після аварії “Ан-10” він став приділяти більше уваги проблемі втомної міцності літаків.
- Захищав шістдесятників. У листопаді 1965 року він підписав відкритий лист до ЦК КПРС (Лист 78-ми) з протестом проти політичних репресій щодо представників української інтелігенції та дискримінації української літератури.
- Винайшов модель літака короткого злету. Його модель літака короткого злету була запропонована ще у 1951 році. Але до втілення і виробництво через бюрократичні процедури дійшла майже через 15 років. Йдеться про “АН-14 Бджілка”, літак, що потребує для злету смуги лиш у 90 метрів.
- Антонов вільно розмовляв французькою та англійською мовами. Він автор кількох книг, сотень наукових праць і статей, йому належать 72 авторських свідоцтва на винаходи. Також він був прекрасним художником і в тонкощах знав живопис. Сучасники говорили про нього: “Олег Костянтинович був … багатогранним, в ньому перепліталося глибоке знання техніки з мистецтвом”. Де б не був, що б не робив – ніколи творча думка не покидала його. Умів бачити та цінувати красу у всьому.
- Антонов розвивав мистецтво. Він організував виставки “Вчені малюють”, де конструктори та інженери мали змогу представляти свої художні роботи. Подібні виставкові формати були неабиякою рідкістю.
- Все своє життя Антонов займався спортом, особливо любив теніс.
- У 1999 році в Міжнародний аерокосмічний зал слави аерокосмічного музею (Сан-Дієго, штат Каліфорнія, США) внесли ім’я Олега Антонова за видатні досягнення в створенні літаків.
