Середа, 25 Травня, 2022

Київ рекордний:  чим столиця України вражала у саме серце світ та Європу

Київ – місто, що надихає, тому не дивно, що саме в столиці сучасної України було створено багато винаходів та поставлено немало рекордів. Деякі з них свого часу, повідомляє сайт kyiv-future, вразили Європу та навіть стали надбанням світової історії.

Хмарочос для еліти

Київський хмарочос Гінзбурга був спорудою по-справжньому унікальною. Він сміливо конкурував з найвищими будівлями США та Канади. Мало того, став найвищим будинком в Україні на початку 20-го сторіччя. Його власник, київський купець та «король підрядників» Лев Гінзбург був одним з найбагатших людей свого часу, і грошей на своє дітище не пошкодував. Його бізнес-проєкт – «дохідний будинок» – вражав уяву киян масштабами.

11-поверховий велетень височів в самісінькому центрі Києва – на вул. Інститутській, 4. Точно невідомо, якої саме висоти сягав хмарочос, але він був майже на рівні з київськими дзвіницями. За приблизними розрахунками – 70 метрів. Будівлю вінчала башта зі шпилем. 

 У розпорядженні киян та заможних гостей міста було 90 квартир та 500 кімнат. Їх можна було знімати довгостроково або винаймати подобово. Крім того, хмарочос був оснащений за останнім словом техніки – в ньому працював ліфт (знов таки, один з перших в Україні). Не дивно, що мешканцями будинку були представники київської еліти.

На жаль, до нашого часу хмарочос не дожив – його було зруйновано під час Другої світової війни.

Оце так цирк!

Недалеко від хмарочоса Гінзбурга був розташований наступний київський рекордсмен – «Гіппо-палац» або перший та єдиний в тогочасній Європі двоповерховий кінний цирк. Сусід елітної київської висотки з’явився у самому серці Києва теж на початку 20-го сторіччя.  Він знаходився на сучасній вулиці Городецького поряд з Хрещатиком. 

«Батьком» цього унікального закладу став відомий дресувальник Петро Крутіков, який після тріумфу в Європі вирішив підкорювати київську публіку розмахом свого дітища – він перейняв найкраще, що бачив за кордоном. Тут тобі і зал на 2 000 місць зі зручними кріслами, скляний купол над ареною, електричне освітлення та новинка того часу – гардероб. До того ж в
«Гіппо-палаці» виступали найкращі циркові артисти світу.

Київський технічний прорив

Київ – місто технічного прогресу. Зайвий раз про це нагадує той факт, що саме у столиці України було створено перший в континентальній Європі комп’ютер, що отримав назву «Мала електронна обчислювальна машина» (МЕОМ). А сталася ця історична подія у грудні 1951 року.

Характеристика «мала» не надто підходить для «пращура» сучасного комп’ютера, адже він ледь помістився в крилі гуртожитку в Феофанії, площею 60 кв. м. Чому саме там? Тому що напівзруйнована після війни будівля дісталася у спадщину Інституту електротехніки, де і «народилася» МЕОМ.

Родоначальник сучасного комп’ютера з’явився на світ під пильним керівництвом академіка та ентузіаста Сергія Лєбєдєва. До речі, саме в цей час над створення надшвидкісної обчислювальної машини ламали голову його колеги з США та Англії. Треба сказати, що київський МЕОМ навіть в дечому перевершувала свої західних «родичів».

До речі, сам професор Лєбєдєв після київського технічного прориву створив ще 18 суперкомп’ютерів і назавжди ввійшов у історію розвитку інформаційних технологій.

Latest Posts