Частина Подільського району – це окрема пам’ятка Києва. Будинки однієї висоти, загального стиля, що гармоніюють кольорами в глибині пагорбів – це все про Воздвиженку. Це не щільно населений масив, але оповитий легендами. Тут багато творчих майстерень, шоурумів і офісів. Чи так планувався район, чи вдалося реалізувати всі задумки, розповідає kyiv-future.com.ua.
Історія Воздвиженки
Історія цього масиву почалася ще до нашої ери, згідно розкопкам археологів тут знаходилися поселення двох тисячолітньої давності.
А за часів Київської Русі тут жили і працювали дегтярі, ремісники, гончарі та виробничі цехи. Саме тому урочище звалося Гончарі-Кожум’яки. Це місце було відомо всім, адже саме тут виготовляли розписний посуд, прикраси, одяг, взуття, різні ювелірні прикраси і предмети інтер’єру. У 1740 році в цьому урочищі звели церкву з дерева – Воздвиження Хреста Господнього, так район і отримав свою назву. Трохи пізніше, в 1811 році, сталася величезна пожежа і церква не збереглася, адже була з дерева. Її звели знову, вже з білого каменю. На сьогоднішній день Церква знаходиться зліва при вході на вулицю Воздвиженську і названа на честь хреста Андрія Первозванного. Саме в цій церкві, тоді вона називалася Хрестовоздвиженська, хрестили Михайла Опанасовича Булгакова, письменника і драматурга. Мало хто знає, але автор «Собачого серця» і «Майстра і Маргарити» народився в 1891 році саме тут в будинку номер 10 і прожив в ньому до 14 років, а тільки потім переїхав на сусідню вулицю – Андріївський узвіз, в будинок номер 13, де зараз його музей.
Міфи і легенди
Перша згадка про Воздвиженку говорить, що колись тут жив богатир Микита Кожум’яка. Його подвигом став порятунок царівни від жахливого змія-людожера, який нападав на Київ і забирав свою здобич в печеру. А доблесний богатир не побоявся лиходія і виграв бій голими руками.
Ще одну особливу думку мають астрологи і біоенергетики, вважаючи цю територію геопатогенною зоною і припускають, що тут мешкав той самий змій-людожер, а не Кожум’яка.
Ще один міф про загальну ауру Воздвиженки пов’язану з її територіальною близькістю до лисої гори. Цим і пояснюють не повне заселення квартир. Але насправді більшість власників квартир придбали їх або для перепродажу як інвестицію, або для майбутнього своїх дітей, або просто живуть за кордоном України.
Реконструкція Воздвиженки
Якщо в 18 столітті на Воздвиженці були максимум двоповерхові будинки ремісників, то в кінці 20 – початку 21 століття була затверджена елітна забудова району. Оригінальна архітектура була збережена – стиль бароко і «київський модерн», навіть відновили будинок, в якому народився Булгаков у відповідному той час стилі. Висотну забудову не схвалили відразу – грунти не дозволяють будувати будівлі більше 5-ти поверхів. Саме тому тут саме такі будинки, більше схожі на особняки, розфарбовані в яскраві кольори. Ще одна народна назва мікрорайону – київська веселка, саме через кольорову гаму будинків. А викладена бруківкою дорога переносить в Карлові Вари.
Сучасні реалії
Цей елітний район називають «мертве місто мільйонерів», адже вартість квартири тут дійсно висока – кілька сотень тисяч доларів. Заселених квартир небагато – тут більшість з них обладнана під офіси, шоуруми, творчі майстерні, кафе і ресторани, галереї та готелі. Основні відвідувачі району – прогулюються туристи або кияни, тут часто проводяться фотосесії, знімають кліпи, фільми і рекламу.
Інфраструктура
Воздвиженка займає серце Подолу і розташовується між вулицями Верхній Вал, Андріївський узвіз, Пейзажна алея та Замковою горою. Вона невелика, займає всього 17 гектарів землі і в своєму складі має 4 вулиці – Гончарна, Дігтярна, Воздвиженська і Кожум’яцька. Вона абсолютно комфортна для життя, а міфи про те, що вона знаходиться в яру і тут душно і волого насправді тільки міфи. Тут є і авіа-каси, і невелика площа в центрі, безліч закладів громадського харчування, магазин.
Район прекрасний для життя, якщо робота знаходиться в іншому місці. Але не все так ідеально як хотілося б, навіть тут – у візуальному раю і естетичному царстві існує ряд серйозних проблем. По-перше, проблема парковки. Вулички Воздвиженки маленькі й вузькі, грунти не дозволяють зробити підземний паркінг, а вартість землі побудувати просто парковку. Тому жителі, гості та працюючі на Воздвиженці змушені залишати свої автомобілі на будь-яких вільних місцях, в тому числі і на тротуарах, створюючи великі тягучки і перешкоджаючи безпечному пересуванню пішоходів.
Друга проблема полягає в халатності – під час побудови геологи не врахували особливості грунтів цієї місцевості і деякі будинки покосилися і знаходяться в аварійному стані. Третя складність полягає у відсутності шкіл, дитячих садків, медичних установ, а адже це необхідні умови для комфортного життя кожного.
Четверта проблема масштабніша – це почуття, що життя проходить на будівельному майданчику. ТОВ «Якісне житло» в 2010 році планував побудувати готель з 9-ти поверхів і навіть поставив паркан на ділянці. Місцеві жителі відреагували на такі наміри радикально і відсудили у забудовника дану земельну ділянку на користь скверу. Через рік будівництво знову дозволили, але жителі залишилися невгамовні і донині відстоюють своє рішення. Ще один скандал в якому брала участь Воздвиженка це незаконне будівництво комплексу «Поділ Град Vintage», продаж квартир був дуже активним, але містобудівних умов у забудовника немає. Зараз це будівництво призупинено через низку заборонних приписів відповідальних державних органів та відкритого кримінального провадження.
Багато цих проблеми існують за однієї основної – мікрорайон досі не прийнятий на баланс міста, слідчо благоустроєм займаються самі мешканці. Саме вони платять за догляд за рослинами, вивезення сміття і чистку снігу в зимовий період. Ці складності на диво не посварили сусідів, а зовсім навпаки – згуртували. Існує навіть одна кумедна традиція коли в новорічну ніч, після бою курантів сусіди зустрічаються на центральній площі району і обмінюються привітаннями.
