Пам’ятник “Батьківщина-Мати” є головним символом Києва. Саме ця споруда вважається символом незламності українського народу. Статую збудували так, що вона може витримати будь-яке стихійне лихо, на кшталт урагану чи землетрусу. Ця невелика деталь уособлює великий народ, який може вистояти перед найважчими випробуваннями і залишиться незламним. Через те, що ця статуя є уособленням українського народу, варто вивчити її історію більш детально. Далі на kyiv-future.com.ua.
Автор скульптури та рік її створення
Перший проєкт “Батьківщина-Мати” був створений ще в 1970 році Євгеном Вучетичем. Щоправда, початковий проєкт припускав, що статуя буде вкрита шаром золота, щоб вона виблискувала на сонці.
У 1974 році Євген Вучетич помирає, а тому проєкт бере український скульптор Василь Бородай, який був народним художником УРСР. Саме ця людина внесла деякі зміни у проєкті “Батьківщина-Мати” і саме під керівництвом Бородая було розпочато будівництво скульптури. Безумовно, з такою величезною роботою важко впоратись одному, тому йому допомагали Георгій Кислий, Фрідріх Согоян, Микола Фещенко, Віктор Єлізаров та Василь Винайкін.
Спочатку передбачалося, що на постаменті буде 90-метрова бронзова статуя. Біля підніжжя статуї з 30-метрової висоти мав текти до Дніпра водоспад, з обох боків якого воїни форсували річку.
Хто був прототипом “Батьківщина-Матері”?
Багатьом людям цікаво чиє обличчя стало прототипом знаменитої статуї. І це не дивно, адже у процесі формування фінального образу скульптори часто звертаються до тих моделей, хто поряд – родичі, колеги, сім’я. До того, дуже відомою практикою є позування різних людей, внаслідок чого образу дістається тіло однієї натурниці, зачіска – іншої, обличчя – третьої, очі – четвертої, вуха – п’ятої тощо.
Серед людей існує легенда, що прототипом статуї стала студентка Ніна Яценко, яка працювала охороницею у київському ботанічному саду. Цю дівчину під час роботи постійно бачила команда Бородая, коли працювала над фінальними штрихами моделі монумента. Але за словами дівчини, вона позувала для зображення іншої версії “Батьківщини-Матері”, а саме не затвердженої версії матері з дитиною. Такого виду монумент не схвалила художня рада та партійна верхівка.
Проти легенди про те, що прообразом “Батьківщини-Матері” була Ніна Яценко (після заміжжя Данилейка), виступають факти різниці рис обличчя. Річ в тім, що у самої Ніни обличчя більш овальне, а ось у статуї яскраво виражені вилиці. Саме досить виражені вилиці вказують, що обличчя скульптури Василь Бородай, швидше за все, зліпив із скульпторки Галини Кальченко. Сам Бородай не раз стверджував про це у своїх інтерв’ю, але багато людей все одно сумніваються в правдивості його слів.
Але хто ж така Галина Кальченко? Насправді цю жінку поважали у мистецькій спільноті в ті роки. Вона була дочкою партійного функціонера – голови Ради Міністрів УРСР. У неї та у Бородая були співзвучні творчі уподобання – романтизація образів, зацікавленість історією України. Хтось вважав, що в них був роман, хтось говорив про спорідненість їхніх душ, хтось про щиру дружбу між ними. Також варто сказати, що Кальченко хворіла на рак і померла у віці 49 років. Ще важко хворіючи вона приєдналася до роботи над образом “Батьківщини-Матері”. Можливо, Бородай бачив у Кальченко сильну жінку, що й хотіли показати в монументі? До правди докопатися вже навряд чи колись вийде.
