Мобільний зв’язок — одна з головних інновацій XiX століття, завдяки якій світ дізнався про можливість передавати інформацію на великій відстані. Незамінним пристроєм для цього став телефон. Він назавжди змінив повсякденні будні мешканців Києва та став потрібним у кожному будинку. Далі на kyiv-future.
Хто винайшов телефон і коли він з’явився у Києві?
Новий пристрій, який призначений для обміну інформацією, вперше з’явився 1876 року. Його винахідником став Олександр Беллом — американський та канадський вчений. Він назвав свій винахід «телеграф, що говорить». Спочатку телефон не мав звуку дзвінка, але потім його винайшов колега Беллома — Т. Ватсон. Виклик відбувався через трубку за допомогою свистка на відстані не більше 500 метрів.
Цей винахід став сенсацією по всьому світу. Через 2 роки після офіційної реєстрації та видачі патенту телефон з’явився у Києві. Першим його власником став киянин Олександр Бородін. На той час цей пристрій був єдиним на території всієї України. Для того щоб якомога більше людей почали користуватися першими телефонами, інженер за професією Олександр Бородін встановив телефонний зв’язок у своєму будинку на вул. Терещенківська, 17.
Замовлення телефонів у Києві
З 1880 телефон став популярною технічною новинкою. Його хотів купити практично кожен житель міста. Цей пристрій активно рекламували та продавали в магазинах. Перші телефони коштували дорого, тому спочатку їх могли купити лише багаті кияни. Вони почали користуватися стаціонарними телефонами у своїх будинках. Також телефони з’явилися у київських готелях.
У XIX столітті телефони не мали стільки функцій, які є у сучасних смартфонах. Крім цього, тоді існувала лише локальна мережа, тому зателефонувати можна було лише у певному місці. Незабаром телефони стали незамінними для ведення бізнесу. Їх почали використовувати, щоб приймати замовлення від клієнтів. Спочатку перед тим, як встановити телефон у приміщенні, потрібно було отримати дозвіл від держави. Але потім цю вимогу скасували, оскільки значно збільшилась кількість користувачів телефонів.
Перша телефонна станція у Києві
У зв’язку з необхідністю користуватися телефонами у Києві з’явилася станція для забезпечення телефонного зв’язку. Її відкрили 1 квітня 1886 року на вулиці Хрещатик. На той момент у місті було зареєстровано близько 60 номерів. У перші роки роботи станції їх кількість збільшилась утричі. Також тоді з’явилася нова професія — телефоністки. Ними були киянки, які забезпечували зв’язок між двома абонентами. Така технологія телефонного зв’язку існувала до ХХ століття.
Послугами телефонної станції у Києві користувалися всі бажаючі кияни, у тому числі й представники бізнесу та державного управління. Через 7 років після її відкриття телефонна мережа об’єднувала понад 400 абонентів та телефонних апаратів. Також було встановлено плату їх використання — 150 рублів на місяць. Щодня телефоністки здійснювали вручну близько 200 з’єднань абонентів. 1893 року у Києві збудували ще одну телефонну станцію. Вона знаходилася на Подолі і була призначена для здійснення телефонних з’єднань 300 номерів на день.
Вуличні телефони у Києві
Після появи кількох станцій на вулицях Києва розмістили телефонні будки. Там можна було поговорити з іншою людиною протягом трьох хвилин за 25 копійок. У 1895 оплату використання телефону знизили до 15 копійок. Потім стали дуже популярними. Ідучи містом, кияни часто заходили в будки, щоб поговорити по телефону.
Проте не всі користувалися послугами телефонних будок. Багаті кияни мали власні телефони, незважаючи на те, що абонентська плата за них була більшою. У другій половині XX століття телефони вже не були розкішшю, оскільки їх почали частіше встановлювати у квартирах. А попит на телефонні будки почав падати. Через кілька років кияни перестали ними користуватися.
