Сьогодні ми звикли, що забудова Києва складається з високих будинків, офісних та торгових центрів. І кількість поверхів нас вже не дивує. Адже будинки 17-ти поверхів та вище, це вже звична панорама міста. Далі на kyiv-future.
Але колись, будинки вище 5-ти поверхів вважалися чимось взагалі неможливим та дивним. А от перший хмарочос у Києві мав 12 поверхів, і вважався найвищою будівлею не лише в Києві, а й в усій країні.
Історія появи хмарочосу
Задумка створити найвищу будівлю в Києві прийшла до двох одеських архітекторів Адольфа Мінкуса та Федора Трупʼянського. А от будівництво розпочалося під час великого буму в Києві у 1910 році. Розмістити будинок планували на вулиці Інститутській на місцях будинків 14, 16 та 18. Сьогодні тут знаходиться готель “Україна”. За планом архітекторів будинок мав h-образну форму та з різних сторін споруди була різна поверховість. В першу чергу це було повʼязано з тим, що будинок мав розташовуватися на пагорбі. А всі 11 поверхів було видно лише з вулиці Миколаївської, зараз це вулиця Городецького. Власником споруди був відомий на той час Лев Борисович Гінзбург. У 1889 році він викупив ділянку землі у Михайла Фабріціуса, а згодом зніс і “прибутковий” будинок який мав всього 4 поверхи. Гінзбург був власником будівельної фірми. Тому будівництво дуже суворо контролювалося. Також Гінзбург хотів щоб будинок значно виділявся серед інших.
Складний рельєф вплинув і на дизайн будівлі. Зліва в неї було 8 поверхів, а справа – 9. У внутрішній частині будинку взагалі було 12 поверхів. Також будівлю прикрашала кругла башта зі шпилем. Новий будинок став візитівкою та прикрасою міста. Його можна було побачити на багатьох листівках. А більшість киян дивлячись на будинок Гінзбурга навіть хрестилися, тому що плутали башту з церковною дзвіницею і вважали, що це нова і досить дивна церква. До речі, будівництво обійшлося Гінзбургу аж в 1,5 мільйони карбованців.
Цікаве про будинок
У 1912 році будівництво нарешті було завершено. В тому ж році відбулося святкове відкриття. З того самого часу будинок став найсучаснішим в місті, адже в ньому було встановлено навіть ковані ліфти відомої американської фірми “Отіс”.
Висота одного поверху хмарочоса була 4 метри. Коли Гінзбург взявся за будівництво, в першу чергу він переслідував практичні цілі. Адже будинок будувався, як “прибутковий”. В ньому було 94 квартири, з яких декілька було 11-тикімнатних. Лише дуже багаті та заможні кияни могли собі дозволити жити в такому будинку. В кожній квартирі була підлога з різних сортів деревини, мармурові підвіконня, неймовірної краси плитка у ванних кімнатах. А найголовніше, тут були усі зручності для комфортного проживання. Ліфти, парове опалення, водопровід. На перших поверхах знаходилися магазини. У 1917 році найдорожчі квартири коштували від 1300 до 1700 карбованців за рік проживання. Це величезні гроші. “Прибутковий” будинок зробив Гінзбурга мільйонером.
З 1913 року в цьому будинку навіть проживав князь Олександр Оболеньский, в 1915-му до будинку вʼїхав відомий полтавський купець Сергій Ашравський. Восени 1918 року відомий митець та художник Олександр Мурашко відкрив свою студію на останньому поверсі будинку. Де одночасно могло навчатися 100 людей. Сам же Гінзбург не жив у своєму хмарочосі, він мешкав у звичайному двоповерховому будинку поруч.
Після такого успіху Гінзбурга запрошували будувати висотні будинки в Чикаго а також Оксфорд. Але він залишався вірним своєму Києву. Гінзбург не залишив місто навіть після революції, хоча в нього відібрали майже все, а будинок націоналізували і зробили перепланування квартир. Так елітний будинок перетворився в комунальний. Сам же Гінзбург помер жебраком в одній з лікарень міста.
Руйнування будинку Гінзберга
Будинок проіснував ще певний час, але після початку війни, йому не пророкували довгої долі.
За кілька днів до окупації Києва, в підвалах будинку 37 бригада армії створила сховище вибухівки. Адже до приходу німців замінували майже все місто. Під прикриттям і таємничістю. вночі військові заносили вибухівку в ящиках з написом “архів”. За короткий проміжок часу в Києві було заміновано майже все. водогін, електростанції, усі мости через Дніпро, адміністративні будинки і досить великі будівлі жилого і загального призначення. В цей самий час було заміновано і будинок Гінзберга. На 5 день окупації Києва 24 вересня 1941 року в центрі міста пролунав сильний вибух. Будинок Гінзбурга та ще декілька великих будинків на Хрещатику вибухнули, вбивши не лише німців, а й мирних жителів столиці. частково завали почали розчищати після війни, але навіть після такої зачистки фундамент лишили на місці. Не розібрали. Остаточно будинок Гінзбурга зник з центральної вулиці Києва, коли почали підготовку територій до будівництва готелю “Україна”.
Готель “Україна”
На місці колишнього хмарочоса збудували не менш величний 16-типоверховий готель “Україна”. 22 червня 1944 року було оголошено конкурс на проект відбудови міста, куди звісно входила і відбудова будівлі на місці будинку Гінзбурга. Більшість проектів були направлені на будівництво висотної будівлі на цьому місці. Але зі сторони радянської влади велика кількість проектів була відхилена, тому що проекти високих будівель не відповідали вимогам. Адже планувалося, що нова будівля буде схожою на “сталінські” висотки, які на той час були вже побудовані в Москві, Ризі та Варшаві. Але в останній момент шпиль вирішили прибрати і лишити будівлю такою. Микита Хрущов був незадоволений, адже подивившись завершене будівництво він дуже здивувався, що будівля недобудована.
Архітектори в свою чергу вирішили закцентувати увагу на економію бюджету. Але Хрущов стояв на своєму, що такі рішення можна приймати лише в сторону звичайних будинків, але ні як не для будівель на центральних вулицях міста. Але, на щастя, в проекті щось змінювати було запізно, тому було прийняте рішення залишити будівлю такою, якою ми бачимо її й досі. Насправді ж, українські архітектори категорично не хотіли, щоб в Києві було щось від радянської влади, а навпаки, хотіли додати будівлі унікальності та національності.
28 вересня 1961 року було урочисте відкриття готелю. А уже в 1979 році в готелі відкрили сауну і басейн. Готель став найвищим хмарочосом у місті, тому мешканців готелю дуже цікавила панель в ліфті, на якій було дуже багато різноманітних кнопок.
Згодом готель було реконструйовано, але фасадна частина лишилася майже без змін. Готель функціоную й до сьогодні.
Зараз нікого вже не здивуєш висотними будинками, особливо з поверховістю 16 поверхів. Адже технології та архітектурні рішення зазнали змін і тепер проектування будинків 20 поверхів і вище вважається крутим архітектурним рішенням. Але якщо уявити Хрещатик тих часів, де найвищий будинок мав 3 – 4 поверхи, то 12-ти поверховий будинок Гінзбурга це була дійсно нова архітектурна та будівельна перлина Києва. Люди з усього Києва приходили на неї подивитися, приїжджі дивувалися таким масштабам будівлі, а її нестандартна архітектура вводила в оману і чарувала одночасно. До того ж з найвищої точки будинку було видно майже весь Київ, а це було досить престижно. Сьогодні помилуватися Києвом можна з багатьох будівель, особливо з ресторанів та закладів на дахах хмарочосів. Але перший хмарочос в країні дійсно заслуговує уваги навіть сьогодні.
