П’ятниця, 29 Березня, 2024

Рейтарська: історія створення

Вулиця Рейтарська – одна з чотирьох найдавніших вулиць Києва. Заснована ще за Ярослава Мудрого, була однією з чотирьох, що сходилися до Львівських воріт – частина укріплення Верхнього міста (нині на цьому місці знаходиться Львівська площа). Далі на kyiv-future.

Як називалася вулиця з початку її існування невідомо. А після татаро-монгольськї навали на Київську Русь у 1240 році, вулиця декілька століть була зовсім незаселенною. 

План Києва, 1803 рік. Ресурс: http://www.historians.in.ua/

Назва 

Свою назву – Рейтараська, яка збереглася й до сьогодні, вулиця отримала лише у ХVII столітті. Коли у 1654 році була підписана Переяславська угода між гетьманом Богданом Хмельницьким та царем, у Київ прибули царські війська  – рейтари. Спочатку вони жили на Подолі, але солдати зі своїм неспокійним норовом дуже заважали мешканцям, які там жили поруч. Тому жителі Подолу спільними зусиллями дали хабаря тодішньому командиру Петру Шеремєтьєву для сприяння переселенню солдатів. Шеремєтьєв вклав отримані гроші у будівництво будинків для воєнних у верхній частині міста. Більшість солдат була переселена саме на вулицю Рейтарську, хоча деякі представники вищого командування жили на Подолі. Рейтари жили окремою слободою, мали свої будинки, переважно дерев’яні, а пізніше були прихожанами Георгіївської церкви, що була відбудована з часів Русі та розташовувалася між вулицею Золотоворітською та Геогієвським провулком. Остаточно церква була зруйнована 1934 року та більше не відбудовувалась

У 1803 році архітектором Андрієм Меленським був створений план міста, де назва “Рейтарська” закріплена за вулицею. 

Меле́нський Андрі́й Іва́нович — український архітектор. Перший головний архітектор Києва (з червня 1799 по березень 1829). Колезький радник (1816). Учень італійського архітектора Джакомо Кваренгі. Серед його праць є перший міський театр в Києві, контрактовий будинок, Церква Різдва Христового у Києві на Подолі, Церква святого Миколая на Аскольдовій могилі, а також безліч споруд у монастирях Києва та сучасної київської області. 

Активна забудова вулиці припадає на XIX- початок ХХ століття, дерев’яні старі будинки  починають витісняти. Рейтарська вулиця належала до вулиць другого розряду за “Высочайше утвержденный планъ города Кіева, съ показаніемъ раздѣленія улицъ на разряды”, а тому дозволялись будівлі з каменю по лінії вулиці, та дерев’яні будинки у дворах. 

Відомі мешканці вулиці

Садиба Дроздовської 

Анна Дроздовська, дружина губернського секретаря, у 1829–1830 володіла ділянкою між вулицями Рейтарською та Стрілецькою. Після її смерті садиба перейшла у власність її дітей, а згодом змінилось ще декілька господарів. Будинок, що ми можемо зараз спостерігати за адресою вулиця Рейтарська 18, був збудований у 1908–1919 роках. За проханням Зінаїди Ставховської було збудовано чотирьох поверхову будівлю, яку ми бачимо і зараз. 

Творчий клуб Лисенка 

За адресою Рейтарська, 19 розташована жовта будівля, одноповерхова частина якої зведена у 1868 році за сприяння сім’ї Келюсів. У трьох кімнатах будинку жили Келюси, а решту кімнат здавали в аренду.

Келюси – дворянський рід, записаний у VI родоводі книги Київської губернії. Указом Урядового сенату від 30 квітня 1835 року вони затверджено у правах спадкового дворянства. В Історичному архіві України зберігаються “Книги Київської палати Цивільного суду про запис купчих фортець”, де за 1860–1870-ті роки. Можна знайти підпис чиновника Віктора Келюса, який довгий час служив у Київській палаті скарбником.

 А з 1888 до 1894 роках у цьому будинку проживав зі своєю сім’єю композитор Микола Лисенко. За ці роки там сформувався творчий осередок культорної еліти. Частими гостями в осередку були Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Марк Кропивницький та інші.  Саме у цих стінах були створені такі шедеври як “Тарас Бульба” і “Наталка Полтавка”, дитячі опери «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна». 

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.