Поділ – одне з улюблених місць жителів і гостей Києва. Коли в гості приїжджають друзі з-за кордону, ми ведемо їх на Софіївську, потім Михайлівську площу і спускаємося до набережної на фунікулері. Постійне “Ваау!”, супроводжує кожну поїздку на фунікулері. У нас є кілька хвилин фотографувати приголомшливу панораму на Дніпро і Лівий берег. З Поштової площі ми можемо повести друзів гуляти у декількох напрямках, можна плавати на прогулянковому катері, піти перекусити на вулиці Сагайдачного, або піти на Труханів острів. Але є ще один прекрасний варіант: відвідати найбільший і унікальний музей в Європі – музей Поштовій Площі. Поринути у життя стародавнього міста, поверх за поверхом занурюватися у торгове життя Києва. Пройтись вулицями, якими ходив філософ Сковорода, побачити споруди часів Київської Русі, царські печатки, золоті гривні, коштовності, можливо, навіть, походити по вимощеній вулиці 13 століття і подивитись на квартали з будівлями 11 століття. Старовинні вулиці та будинки практично не займані, залишилися у первісному вигляді. І це було б правдою, якби не сучасні реалії, пише kyiv-future.com.ua.
Київські Помпеї
Ми можемо гордо підняти голову при зустрічі з друзями з Італії й сказати, що наше місто має багатовікову історію. Зводити гостей в Лавру, Софію Київську і прогулятися Подолом. Ще однією визначною пам’яткою, найяскравішою у Києві, може стати музей на Поштовій площі. Зараз він виглядає як великий котлован, під бетонним укриттям – під самою Поштовою площею.
У 2013 році мерія уклала контракт з приватною будівельною фірмою для побудови на Поштовій площі двоповерхового торгового центру. Це повинен був бути куб (здається інших геометричних форм забудовники так і не вивчили). Один поверх повинен був бути під землею, а другий поверх “гармонійно” вписуватися і підтримувати архітектурний ансамбль Подолу, “витончено” повторювати вигини Дніпра. На превеликий жаль забудовника, під землею було знайдено стародавнє місто Київ. Чудово збережені будівлі, що датуються 11-18 століттями, чим глибше копати – тим древніші будуть будинки. Імпровізований музей, який відкрили своїми силами волонтери та археологи, знаходиться зараз на глибині 5-6 метрів.
Стародавнє місто збереглося у чудовому стані, завдяки “самоконсервуванню”, рівень води в Дніпрі піднімався, намивалися нові шари ґрунту і накривали старі вулиці своєрідним слизом, завдяки чому вітер, сонце і температура не руйнували будови. Тому кияни й прозвали музей на Поштовій “новими Помпеями”.
Здавалося б, археологічна знахідка світового значення, хочеться, щоб весь світ дізнався про історію стародавнього Києва, адже таких музеїв одиниці, а тут таке везіння, такий подарунок у вигляді тисячолітнього пласта історії. який чудово зберігся. Але ні, почалися судові тяжби, засідання Верховної Ради та багатозначні обіцянки влади й наступне довге мовчання. Ми не будемо описувати всі збори, рішення і постанови поетапно, рік за роком, ця інформація доступна в інтернеті. Сьогодні, за підсумком всіх розглядів, археологи й волонтери напівлегально ведуть розкопки, хто за копійки, а хто безкоштовно, і з кожним роком зростає ризик затоплення музею водою, якщо не вжити термінових заходів.
Трохи про життя Подолу
За словами вчених, археологічний пласт покриває всю поверхню старого Подолу. У давнину цей район був центром торгівлі та ремісництва. Там де зараз знаходиться Поштова Площа була гавань, куди припливали торгові кораблі з Візантії. Тут проходив торговий шлях “Із варяг у греки”. Це місце ще називали річковими воротами Києва, звідси можна було вирушити у будь-яку точку світу, саме звідсіля відпливав у подорож Григорій Сковорода.
Поділ був справжнім мультикультурним місцем. На місці сучасного фунікулера була широка вулиця, якою піднімали товари, куплені на базарі – Боричів Узвіз. Вулиця була викладена плінфою – будівельною цеглою, з якої будували церкви. Ділянки вулиці збереглися до наших часів і знаходяться під землею (на території музею на Поштовій).
“Поштовою” площа стала у першій половині 18 століття. Тут стояла поштова станція, яка збереглася і до цього дня. За кілька століть Поштова залишилася торговим місцем, і розташування поштової станції не випадково, адже це все ще був центр торгівлі.
У 19 столітті на площі побудували Річковий вокзал, а на початку 20 століття його знесли. На його місці виріс сучасний, річковий вокзал який дійшов до нас у тому ж вигляді. Приблизно в 1930 роки влада збудувала фунікулер від Поштової до Михайлівської площі, а в 70-х роках збудували метро.
На початку 2000-х років відновили церкву Різдва Христового. Храм був споруджений в 1814 році, тоді кияни називали площу – Різдвяною. Але церква була повністю зруйнована в 1935 році.
У тих самих двотисячних, з Набережної зняли рейки наймальовничішого маршруту трамвая, і реконструювали Поштову площу – побудували фонтан, зробили транспортну розв’язку, простіше кажучи закатали у бетон.
В наш час Ви бачите як все сталося, місту пощастило знайти унікальний багатовіковий зріз історії, який ідеально зберігся. І зараз ми спостерігаємо, як пишеться ганебна і сумна історія міста Києва. Могли б відкрити грандіозний музей і зробити Київ справді “Європейською столицею”, але не втрачати ж забудовнику такий ласий шматочок у центрі Києва як Поштова площа.
Історія пишеться нашими руками
Ця коротка історія про музеї на Поштовій площі одна з 1000 написаних в інтернеті, забудову Поштової обговорювали у новинах, писали статті й говорили по радіо, є сотні роликів на ютубі з екскурсії по імпровізованому музею на Поштовій. Цей етап в житті та розвитку нашого міста має дві сторони. З одного боку, це говорить про продажність і розвитку корупції в місті, а з іншого боку цей прецедент “розбудив” киян. Ми згадали, що живемо в місті з багатовіковою історією, нам є що показати своїм дітям і гостям, У міста є ще один претендент на статус культурної спадщини ЮНЕСКО. Хотілося б вірити на успішне розв’язання цієї історії та погуляти по сучасному інтерактивному, багатоповерхового музею на Поштовій. Але, у будь-якому випадку, ця подія залишить чіткий слід в історії Києва.
