Історичні будівлі Києва – це взірець архітектурного мистецтва. Столиця вражає унікальним поєднанням сучасних багатоповерхівок зі старовинними спорудами. Активісти та представники міської адміністрації намагаються стежити за цілісністю історичних пам’яток, щоб зберегти архітектурні шедеври минулого. Далі на kyiv-future.
Характеристика забудови ХІХ століття
На початку ХІХ століття забудовники Києва почали дотримуватися певної стандартизації в архітектурі. У такий з’явилися типові житлові будинки. Архітектор Василь Стасов створював проєкти, згідно з якими зводилася міська та обласна забудова.
Впродовж кількох десятиліть архітектура була позбавлена цікавих елементів. У столиці переважали прості споруди стриманих кольорів без додаткового декорування фасадів. Однак мешканців Києва обурював надмірний класицизм, тому архітектура поступово повернулася до принципів історизму. У період із 1850 року по 1870 рік почали з’являтися будівлі у стилі бароко, готики та ренесансу. Яскравим прикладом архітектури другої половини ХІХ століття була Міська дума на Хрещатику, яку збудували за проєктом Олександра Шіле. Споруда у формі підкови відрізнялася еклектичними рисами з дрібною деталізацією.
На той час будинки Києва не перевищували трьох поверхів. З 1870-х років до 1900-х років забудову збільшили до 6 поверхів. Перша багатоповерхівка з’явилася у Києві вже у XX столітті.
Приклади споруд
Київська архітектура ХІХ століття вражає розмаїттям стилів та унікальним оздобленням. До наших часів збереглися такі шедеври:
- Володимирський собор – величну споруду було зведено у 1859 році. Однак внутрішнє оздоблення тривало ще протягом 37 років. Святиня має 7 куполів, найвищий з яких сягає 49 метрів. Церква виконана в неовізантійському стилі, який вражає своєю вишуканістю;
- Національна філармонія – культурний заклад відкрили у 1882 році. Споруду звели за проєктом видатного київського архітектора Володимира Ніколаєва. Філармонія збудована в еклектичному стилі з елементами неоренесансу;
- Садиба Дмитрієва – це будівельний комплекс із житлових, торговельних та господарських закладів, які почали будувати у 1830-х роках. Садибу споруджено в цегляному стилі, що був характерним для київської архітектури ХІХ століття;
- Садиба Мурашка – це архітектурний комплекс, на території якого протягом десятиліть звели кілька споруд у стилі класицизму та модерну. З роками садиба занепала, однак міські активісти створили ініціативу щодо відновлення комплексу під культурно-мистецькі потреби;
- Садиба Лібермана – це визначна пам’ятка архітектури ХІХ століття зведена у стилі неоренесансну. Архітектор Володимир Ніколаєв створив проєкт забудови у 1879 році, а 19 років потому допрацював його на замовлення власника. У процесі реконструкції було додано декоративне ліплення, через що будинок стали називати «пряниковим».
Сучасний стан
У сучасному Києві архітектурні пам’ятки ХІХ століття є важливою частиною історії міста, однак багато з них потребують ретельної охорони. Деякі столичні забудовники нехтують важливістю культурної спадщини та руйнують старовинні споруди заради зведення сучасних багатоповерхівок або торгових центрів.
З плином часу пошкоджується історичний декор, оригінальні вікна та балкони. Архітектурні пам’ятки потребують періодичної реставрації, на яку не завжди вистачає міського бюджету.
Попри низку проблем, історичні будівлі мають ключову роль у формуванні культурної ідентичності Києва. Саме тому історичні споруди потребують комплексного підходу, який передбачає привернення суспільної уваги, правовий захист та якісну реставрацію, що забезпечить збереження автентичних елементів архітектури.
