Архітектура Києва вражає своїм розмаїттям. У столиці гармонійно поєднуються історичні споруди з сучасними будівлями. Однак існує проблема, розв’язати яку не вдається протягом тривалого часу. Йдеться про довгобудови, зведення яких зупинили через низку причин. Далі на kyiv-future.
Основні причини тривалого будівництва
Станом на 2024 рік, за офіційною інформацією від представників КМДА, у Києві було зафіксовано 72 житлові будинки, жоден з яких не введено в експлуатацію вчасно. Слід зауважити, що, крім багатоквартирних будівель, є чимало громадських закладів, які також мають статус недобудов.
За словами архітектора Олега Гречуха в кожному районі столиці є заморожене будівництво, що впливає не лише на естетику, а й створює економічні, юридичні та соціальні проблеми.
До основних причин тривалого будівництва належать такі чинники:
- Відсутність грамотного фінансового планування на етапі створення проєкту – часто забудовники починають продавати квартири ще до початку будівництва. У разі банкрутства компанії люди залишаються без житла та не мають змоги повернути вкладені кошти;
- Юридичні питання та корупція – відсутність у забудовника прав власності на земельну ділянку. Корупційні схеми для отримання відповідних дозволів;
- Зовнішні фактори – зупинення будівництва через пандемію, війну, економічну кризу тощо.
Приклади столичних довгобудов
Найвідоміші довгобудови Києва:
- Освітній заклад – у межах Львівської площі є незавершена споруда одного з корпусів Театрального університету ім. Карпенка-Карого. Будівництво розпочалося у 1976 році. Внаслідок Чорнобильської катастрофи столична влада ухвалила рішення щодо перерозподілу коштів, виділених на зведення освітньої установи. Частина бюджету була спрямована на ліквідацію наслідків катастрофи та будівництво житла для переселенців. У 1990-х роках через брак коштів реалізацію проєкту заморозили;
- Медична установа – у Деснянському районі Києва є недобудований Опіковий центр, зведення якого розпочалося у 1980-х роках. Заклад мав стати найбільшим реабілітаційним центром із власним вертолітним майданчиком. У лікарні планувалося 1 500 палат із необхідним обладнанням. Через брак коштів будівництво зупинилося, а споруда почала руйнуватися;
- Урядовий заклад – в межах Лівобережного масиву розташовано багатоповерхову будівлю, яка була призначена для Міністерства фінансів. Будівництво тривало з 1984 року по 1991 рік. Зовні споруда майже завершена, а внутрішні роботи були зупинені через відсутність фінансування;
- Спортивний споруда – у 1970-х роках було ухвалено рішення стосовно зведення льодового стадіону для тренувань київських хокеїстів. Будівництво тривало понад 10 років та зупинилося на етапі оздоблювальних робіт;
- Культурний центр – у 1989 році на території Виноградаря розпочалося будівництво культурного комплексу, в якому планували відкрити кінотеатр, концертний майданчик та гуртки для дитячого дозвілля. Фінансування зупинилося після виконання понад 60% будівельно-монтажних робіт.
Шляхи розв’язання проблеми
Серед київських недобудов найбільше проєктів від таких забудовників, як «Київміськбуд», «Укрбуд» та «Аркада».
Для завершення або відновлення громадських споруд необхідні спонсори, які здатні взяти на себе великі фінансові витрати. Закордонні інвестори готові вкладати кошти в розвиток соціально-культурного середовища у столиці, однак для цього необхідне завершення бойових дій.
Стосовно житлових довгобудов Києва існує низка ініціатив, покликаних розв’язати цю проблему. За словами депутатки Олени Шуляк міська влада працює над створенням нового житлового законодавства. З незавершених багатоповерхівок планують зробити соціальне житло.
