Хрещатик відновлено й реконструйовано впродовж 1948-1957-х років. Київ був звільнений у листопаді 1943, а вже 22 червня 1944 оголошено всесоюзний конкурс на проєкт створення архітектурного ансамблю центральної вулиці Києва. До кінця року одержано 22 творчі пропозиції. Авторська група, якій доручено реалізацію проєкту (архітектори О. Власов, А. Добровольський, В. Єлізаров, О. Заваров, О. Малиновський, Б. Приймак, інженери І. Скачков, В. Реп’ях). Саме Володимр Заболотний буде відповідальним за використання барокових форм під керівництвом архітектора Добровольського. Далі на kyiv-future.
Перший будинок сталінського бароко
Першими на Хрещатику звели житлові будинки №13 (будинок з вежею і шпилем на даху) і №17, в якому проживав сам архітектор Добровольський. На будинку можна спостерігати барельєфи з геральдичними композиціями та зображеннями трудящих, які пізніше прибрали, це вказує на архітектурний стиль будинку – сталінське бароко.
Українське бароко крізь сталінське
Після того, як головного архітектора перевели на аналогічну посаду в Москву, будівництвом керував архітектор Анатолій Добровольський. Хоча тоді національні мотиви і були заборонені, архітектор зробив все, щоб українське бароко проглядалось в кожному будинку на головній вулиці країни. Щоб їх якось приховати, українське видавали за іспанське, тим більше, що якраз в той час група радянських архітекторів поїхала у відрядження до Європи для ознайомлення з іспанським мистецтвом. Тому на будинках можна помітити мотиви і ліплення, схожі на ті, що збереглися на деяких старовинних київських храмах, зокрема на “пасажі”.
“Будинок з зіркою”
На початку 1950-х років на Хрещатику, 25, побудували 14-поверхову житлову висотку, яку в народі прозвали “будинком із зіркою”. Будівлю в дусі сталінських висоток зробили пафосною: з двома 9-поверховими “крилами”, вежею і шпилем із зіркою, яка підсвічувалася. З боків від висотки також звели два 11-поверхових будинки-близнюки, які разом з основною висоткою складають єдиний архітектурний ансамбль. Всю цю красу доповнював фонтан між будинками і сходи, що ведуть до центральної висотці.
Київська рада народних депутатів
Будівництво Київської ради народних депутатів УРСР пропонувалося зробити в 22 поверхи, з уступчатим силуетом і шпилем , а фасад прикрасити скульптурами робітників і колгоспників , щоб надати їй особливу важливість. Перед входом в адмінбудинок навіть планували облаштувати фонтан або встановити постійну урядову трибуну. Однак все це так і залишилося в планах.
Усунення надмірностей
4 листопада 1955 року була прийнята реформа “Про усунення надмірностей у проєктуванні і будівництві”. У січні 1952 року радянський уряд затвердив інструкцію для складання проєктів та кошторисів з промислового і житлово-громадського будівництва, яка забороняла надмірності в архітектурі й зайві витрати в будівництві, а також наказувала максимально використовувати типові проєкти. На фотографіях наочно можна прослідкувати дію реформи на прикладі готелю “Україна”.
