Усівка – це село, історія якого сягає козацької давнини. Воно утворилося на безкраїх полях Київщини, і відтоді невпинно розвивалося. Усівчани завжди прагнули до свободи та незалежності й ніколи не забували про своє історичне минуле. Далі на kyiv-future.
Як виникло село Усівка?
Усівку заснували козаки-втікачі з Правобережної України. Вони шукали притулку й віднайшли його у 1644 році на просторих землях Басанської сотні Переяславського полку. Однак є думка, що село могло виникнути ще за часів Київської Русі, адже у центрі Усівки розташований острівець-городище, який колись був оточений водою з усіх сторін. Такі острівці в Київській Русі називали “Вісь”.
За переказами назва села походить від прізвища першого поселенця, козака Уса. І це не випадково, адже відомо, що козаки Усівського куреня носили довгі, пишні вуса, завдяки яким вирізнялися поміж жителів інших сіл. Крім того, поруч села протікала повноводна річка з низькими берегами, яка розділившись у річищі нагадувала козацькі вуса.
З часом село поділилося на п’ять кутків: Бондарі, Мазурію, Чаїновку, Городок та Рашівку. Куток Бондарі прозвали так, бо в цій частині села мешкали місцеві бондарі. Мазурія, отримав свою назву за вишукані хати-мазанки. Чаїновка знаходилася неподалік річки Супій, а туди періодично прилітали чайки, от воно й закріпилося в назві. Городок має таку назву, бо знаходиться на острові, який раніше омивала вода. І найцікавіша назва – Рашівка, походить від слова “Ра”, тобто “сонце”, так усівчани відмітили найсвітліше місце села. Всі давні назви частин селища збереглися й в ХХІ столітті.
Певний час село підпорядковувалося різним інстанціям. Спочатку воно належало до Пирятинської Першої сотні Лубенського полку, а після ліквідації кріпацтва опинилися у складі Харківецької волості Пирятинського повіту. Також у різний час Усівка перебувала під керівництвом таких районів як: Пирятинський, Яготинський, Баришівський, Згурівський та Броварський.
Хто володів усівськими землями?
У XVII столітті колишні власники села повтікали до Польщі, тому Усівка тривалий час перебувала без господаря. Все змінилося у 1708 році, коли військовому та політичному діячу Степану Томарі (1640 – 1715), за указом Петра І, було надано землі, до складу яких входили й усівські землі.
Пізніше власником Усівки став місцевий козак Юхим Данилевський (1723 – ?), який був відомий як військовий канцелярист. Він проживав у цьому селі й мав там 21-го підданого. Був одруженим, але його дружина померла так і не народивши йому нащадків.
Потім Усівка перейшла у власність гетьмана Кирила Розумовського (1728 – 1803). Він отримав у володіння землі, що не мали юридично затверджених господарів, за те, що зрікся булави. За час правління Розумовського у 1762 році в Усівці було споруджено Олександро-Невську церкву.
Згідно з переписом 1781 року у селі Усівка проживало кілька представників дворянства, різночинства та духовенства. Також було зареєстровано 228 будинків у яких проживали виборні козаки, посполиті та підсусідки козаків і князя.
Інфраструктура селища та освіта
У селі проживали вільні люди, які не відробляли панщину. Вони розвивали сільське млинарство, хліборобство, овочівництво, тваринництво та гуральництво. Однак не всі могли здобути бодай початкову освіту, хоча у селі й функціонувала церква Пресвятої Трійці. Проте навчалися там тільки заможні селяни. В церкві вивчали Закон Божий, а також вчилися читати і співати. При церкві функціонував хор.
Після революції 1917 року у різних кутках села було організовано лікнепи, відкрили двокласну школу. Пізніше зʼявилася чотирикласна, а вже після 1945 року набирали по 7 класів.
