Наймістичнішим місцем Києва беззаперечно є Лиса гора. Вона розташована поблизу Видубичів і поєднує воєдино річки Либідь та Дніпро. Уже кілька століть гора притягує до себе любителів містики та надприродного. За легендами на Лисій горі відбувалися шабаші, сюди зліталися відьми з усіх куточків країни. Згодом гора стала прихистком для магів та місцем язичницьких поклонінь. За чутками, на Лисій горі божеволіли та зникали люди. Це місце оповите незліченною кількістю легенд та містичних історій, деякі з них ми розглянемо далі на kyiv-future.
Звідки пішла назва наймістичнішої гори столиці?
У давнину наші предки словʼяни вірили у язичницьких богів і будували для них своєрідні капища. Для побудови капища була необхідна гора чи великий пагорб. Місце ретельно розчищали від дерев та випалювали кущі, в результаті верхівка гори ставала лисою – звідси й пішла назва.
Також існує думка, що через постійні відьомські шабаші, на горі не могла вижити жодна рослина, адже там де відьма ступить вже нічого не росло.
Легенди Лисої гори
За легендою Землю обвиває велетенська змія, а місце, де її голова кусає хвіст знаходилася саме на Лисій горі. Ймовірно тому вона й приваблює нечисту силу.
Лиса гора була відомою ще з дохристиянських часів. Тут язичницькі жерці проводили різні ритуали. На вершині гори знаходилися різні статуї та вівтар для проведення ритуальних обрядів. Навіть після хрещення Русі, язичники не припинили проведення ритуалів, однак це все робилося підпільно. Подейкують, що в підземеллях гори сховано золото, різні книги й інші артефакти язичницьких вірувань.
Лису гору поділяють на “Відьмин яр”, “Русалчине озеро” та “Мертвецьку рощу”. У “Відьминому яру” легко заблукати, й не одна людина зайшовши туди, більш не змогла повернутися. Також, кажуть, що з “Русалчиного озера” вночі виходять справжні русалки. “Мертвецька роща” отримала свою назву через велику кількість поховань. Моторошну атмосферу рощі підкреслює старе, закинуте кладовище, склеп та всохлі дерева.
Також побутує легенда, що на Лисій горі можна знайти лігво Змія Горинича, який обкладав даниною киян, і якого зміг перемогти лише Кирило Кожумʼяка.
За повірʼями на горі росла особлива трава “Тирлич”, яку можна було зібрати лише тут. Відьми з усіх куточків країни з’їжджалися на Лису гору аби зірвати її й приготувати приворотне зілля. Вважалося, що “Тирлич” здатна приворожити будь-якого хлопця.
Лисогірське капище – язичницький храм просто неба
На Лисій горі побудовано язичницьке капище. Саме там українці поклонялися Перуну, навіть у ХХІ столітті, адже воно постійно притягує мандрівників, які вірять у потойбічне. Ідол на горі – це відтворене уявлення про Перуна та спроба зберегти давні язичницькі звичаї, на кшталт поклоніння сонцю, вітру, деревам та Перунові. Ідол має чотири голови, які дивляться в різні сторони світу: на північ, південь, схід та захід.
Вандали неодноразово спалювали Перуна, але він знову й знову постає з попелу, це свідчить про те, що місце давньої сили здатне себе захистити.
Форт на Лисій горі
Наймоторошніше місце гори називають “Проваллям”. Цю ділянку всіляко оминали будівельники, але у другій половині ХІХ століття все ж побудували форт. Будівництво на Лисій горі здавалося достатньо виграшним, адже гора висока, а у час війни було б зручно відбиватися від загарбників, які хотіли захопити Київ. Форт мав своє підземне місто, яке збереглося й у ХХ столітті. Щоправда, потім про це неодноразово пошкодували, адже вартові масово почали божеволіти.
Лисогірський форт є кілометровим земляним валом, по периметру якого розташовано 8 цегляних тунелів. Хоча форт й будувався задовго до Першої світової війни для артилерійської оборони, але знадобилася лише під час Другої світової війни. Хоч на його стінах вже й вишкрябані імена людей, які тут побували, все ще можна відшукати посмертні написи солдат та знайти пощерблену кулями цеглу, яка нагадує про криваві бої минулого.
У Другій світовій війні Лисогірський форт входив до третьої лінії оборони та відіграв важливу роль прикриваючи залізничний міст.
Легенди Лисогірського форту
Між киянами ходить легенда про солдатів Лисогірського форту. Подейкують нібито молоді солдати побилися об заклад, що немає такого сміливця, який би вночі пройшовся підземним ходом форту. Сміливець таки знайшовся, але з прогулянки так і не повернувся. Також зникли й ті, хто пішов його шукати. Кажуть, що з підземних коридорів ще довго долинали глухі звуки пострілів.
Помирали на Лисій горі не тільки у часи війни. За легендою під час правління хана Батия, тут живцем замурували близько 1000 людей. А на початку ХХ століття Лису гору перетворили на вʼязницю. Також ходять легенди, що троє катів впродовж десятиліття страчували тут державних злочинців та вбивць. За цей час біля підніжжя гори було повішено понад 200 злочинців.
Після другої світової війни Лиса гора була під протекторатом Міністерства оборони й на її територію було майже неможливо потрапити. Однак все змінилося у 1982 році, коли тут відкрили парк.
Містики переконують, що Лиса гора є геопатогенною зоною, тому віками притягує насильство. Кияни ж оминають її десятою дорогою і бояться міфічних істот. Проте завжди знаходяться й ті, хто б радо прогулявся наймістичнішою памʼяткою Києва.
Джерела:
- https://youtu.be/gvN7uuD7bZA?si=e4vuKw6SE7kPA7wd
- https://www.facebook.com/kanalukraina/videos/візитівки-української-столиці-лиса-гора/421125695502668
- https://vechirniy.kyiv.ua/news/45567/
