Вівторок, 16 Серпня, 2022

Історія Національного Банку України

Будівля Національного Банку України – одна з найгарніших сьогодні. Поєднання насиченого червоного та білого кольорів, ліпнина, а також ковані елементи створюють неповторний ансамбль, який прикрашає наше місто. Але раніше Національний Банк знаходився зовсім в іншій будівлі і не був таким помпезним. Тож сьогодні дізнаємося про історію цієї важливої і такої могутньої інстанції. Далі на kyiv-future.

Історія створення

IMG_5262_2020_2

1917 – 1921 роки стали вирішальними в історії створення банківської системи України. 22 грудня 1917 року було створено Український державний банк, керівником якого став Михайло Кривецький. До речі, саме він розробляв першу українську банкноту – державний кредитний білет номіналом 100 карбованців. Але все складалося не так райдужно, як хотілося б. І в 1918 році, коли в Київ прийшли більшовики, вони пограбували усе. Забрали не лише кредитні білети, що зберігалися в банку, а й цінні монети та золоті злитки. З березня 1918 року, керівником банку став “щирий українець” Володимир Ігнатович. За часи свого керування він підписав аж 6 українських банкнот. 

Останнім директором державного банку був Костянтин Клепачівський. Саме він організував евакуацію банку з усіма документами у 1920 році за межі УНР, до польського міста Ченстохов. Нажаль, вся документація зникла, коли німці повністю вивезли її у 1944 році. 

Створення Національного банку стало можливим лише після проголошення незалежності України. 

Архітектурна перлина Києва

image-1-1024x486

На початку свого існування Національний банк був розміщений у двоповерховій будівлі на Інститутській. Але з часом, ця будівля перестала задовольняти усі потреби і виникла необхідність побудувати нову. В планах було розміщення банку на Хрещатику, але були деякі питання з розташуванням. Адже ціни були зависокі, а чиновникам хотілося зекономити. Тому будівництво розпочалося у 1902 році на тій же Інститутській, біля старої будівлі. Стару ж будівлю перебудували і зараз вона є однією з частин Національного банку. 

nbu17-kopyia-1-800x445

Для розробки архітектурного плану було проведено всеукраїнський конкурс, переможцем став архітектор Олександр Кобелєв. Згодом з ним почав співпрацювати і Олександр Вербицький, що став автором дивовижного фасаду будівлі. Щоб якість робіт не постраждала було вирішено співпрацювати з декількома будівельними компаніями. Конкурс на таку співпрацю був досить жорсткий, але завдяки йому було обрано двадцять найкращих фірм, які виконували певні роботи. Серед них був і відомий Еліо Саль, відомий нам завдяки Будинку з химерами. 

На той час це було диво інженерної думки, адже окрім гарного фасаду будівля мала ще досить функціональну начинку. Тут були і сховища, і шахти з льодом для нормальної роботи у спеку, і величезні вентилятори. Все, що потрібно для гарного функціонування. 

Особливістю будівлі вважалася досить складна система вентиляції, яка подавала в приміщення банку аромат живих троянд. Зараз використовувати цю систему не можливо, адже на місці розаріїв тепер знаходиться паркінг для працівників та гостей банку.

Тож у нову будівлю банк переїхав у 1905 році.Сюди ж перевезли увесь золотий запас, а саме 4 тонни золота. 

Особливості архітектури

Pid ohoronoju_Bogiv_i_Jangoliv

Окрім свого кольору, будівля досить сильно вирізняється своїми цікавими рішеннями на фасаді. Якщо придивитися, на фасаді є герби трьох губерній, з якими співпрацював банк, а поруч із ними є псевдогерби напрямків та сфер діяльності, які займали пріоритетне місце: Жезл Меркурія символізував торгівлю, зубчате колесо – промисловість, якір, крила та колесо це був транспортний напрям і снопи сіна були символом сільського господарства. Операційна зала банку прикрашена не менш помпезно. Тут зібрані скульптури античних і могутніх богів. До речі, кожна із них має своє значення. Наприклад, Гермес допомагає в торгівлі, Афіна наділяє мудрістю, Гефест відповідає за професійний розвиток, а от Деметра акцентує свою увагу на родючості та прибутку. А стеля прикрашена зображенням захисника і покровителя Києва, Архистратига Михаїла. 

Музей грошей Національного банку України

groshi6

З 2004 року в Національному банку України створено музей грошей. Тут досить цікава експозиція, яка розповідає про функціонал Національного банку.  Взагалі експозиція побудована таким чином, що можна прослідкувати розвиток грошей. Починається екскурсія з примітивних товаро-грошей і закінчується нашою улюбленою гривнею. 

Тут можна побачити найрізноманітніші гроші різних часів та епох. Яскраві вітражі доповнюють інформативно, а саме розповідають про найважливіші події під час становлення економіки України. Тут також можна дізнатися цікаві факти про нашу українську гривню:

  • Факт 1. Перші гривні було надруковано в Канаді. Це було повʼязано з тим, що після проголошення Незалежності Україна не мала спеціального обладнання для друку банкнот, тому відомий діяч Левко Лукʼяненко попросив допомоги у української діаспори в Канаді. Сьогодні українська гривня друкується лише в Україні. 
  • Факт 2. Гривня була прикрасою. Науковці вважають, що слово “гривня” походить від старословʼянського  “гривна”, воно означало прикрасу або браслет. Ще за часів Київської Русі існувала нашийна гривна – обруч з коштовним камінням. 
  • Факт 3. Символічна гривня. Як відомо символ гривні складається з двох частин. Перша – це буква “Г”, що символізує назву, друга частина складається з двох паралельних ліній, що символізують стабільність валюти. 
  • Факт 4. Гривня найкрасивіша. Так-так, наша українська гривня найкрасивіша за версією міжнародної комісії з естетики. Усього в списку найкрасивіших 5 валют, серед яких австралійський долар, та болгарський лев. 
  • Факт 5. На випуск гривні іде цілий місяць. Українське виробництво друкує 40 банкнот в секунду, тобто майже 40 мільйонів купюр на рік. Але створення однієї банкноти це дуже складний процес. Про етапи процесу можна дізнатися на екскурсії. 
  • Факт 6. Гривня дешевше монет. Купюри досить швидко зношуються, а от монети можуть служити дуже довго. Але від бумажної гривні ніхто не збирається відмовлятися. Затрати на виготовлення монети – 16 – 18 копійок, а друк однієї купюри вартує 12 копійок. 
  • Факт 7. Було десятки дизайнів

22d79f7-hrn-500-danylo

Саме так і більшість з них не були надруковані. Було проведено конкурс на дизайн купюри. Важливо було під час розробки ескізу врахувати технічну складову друку, а також залишити місце для водяних захисних знаків. Ескізи невиданих купюр зберігаються в музеї і їх можна побачити номіналом 50 та 100 гривень. 

  • Факт 8. Гривня живе дуже мало. Купюри швидко зношуються, середній цикл купюр номіналом 1,2 5 і 10 гривень в обігу 6 – 8 місяців. Зараз же їх майже повністю замінили монетами. Купюри більшим номіналом, а саме 20, 50 та 100 гривень живуть до трьох років. Номінали від 200 і вище живуть майже 5 років. 

Це лише частина цікавих фактів, які можна дізнатися на екскурсії. Взагалі, це дуже пізнавально, тому рекомендую її відвідати. А також насолодитися могутністю та красою самої будівлі. Адже Національний Банк України – це наша історія і боротьба за Незалежність. І саме тому, важливо розуміти, через що пройшла  наша українська гривня для того, щоб бути зараз такою як є. Можливо для когось це звичайні гроші, але для інших – це дійсно становлення суверенної та незалежної держави.

Latest Posts

.