Комп’ютер — один із головних винаходів XX століття, який став початком розвитку сфери інформаційних технологій. Ще до того, як цим пристроєм почали користуватися в Європі, він з’явився в столиці України. Над його розробкою працювала команда київських та зарубіжних вчених, після чого ним почали користуватись у всьому світі. Далі на kyiv-future.
З чого почалося створення комп’ютера: передісторія великого винаходу
У радянський період почала активно розвиватися наукова діяльність. Особливий інтерес багатьох вчених та співробітників дослідницьких центрів та інститутів проявляли до нових технічних розробок. Серед багатьох із них значний внесок у розвиток сучасних технологій зробив Сергій Лебедєв. Він займався дослідженнями у київському електротехнічному університеті. В процесі їх проведення вчений часто намагався знайти нові способи удосконалити та прискорити процес технічних розрахунків.
Одного разу у нього з’явилася ідея створити для цього пристрій, який міг би автоматично проводити складні розрахунки. Але через війну 1941 року йому довелося відкласти свої плани щодо подальших технічних розробок. Незважаючи на це, після евакуації Лебедєв продовжував про них думати.
Тоді його родину евакуювали до Свердловська, де Лебедєв вирішив займатися своїми науковими проектами. Вже зовсім скоро йому вдалося створити систему стабілізації для наведення військових об’єктів та торпеди, які автоматично рухаються. 1944 року він повернувся до Києва і став директором інституту електротехніки. На той час було популярно проводити дослідження космосу та енергетики, проте Лебедєв хотів здійснити свій план створення комп’ютера.
Коли та де у Києві з’явився перший комп’ютер?
Для проведення досліджень співробітники інституту електроніки обрали окрему будівлю у передмісті Києва — Феофанії. До війни там була психіатрична лікарня, після чого німці її обстріляли. З того часу будівля залишалася порожньою. 1948 року саме там Лебедєву дозволили створити лабораторію. Після того, як будівлю було відремонтовано, вчений почав проводити там досліди та проектування обчислювальної машини. У лабораторії заходилося кілька кімнат. Найбільша була призначена для розміщення майбутнього пристрою. Також там були майстерні та джерела електроживлення.
У другій половині XX століття Лебедєв разом з командою вчених створив у лабораторії перший у Європі аналог сучасного комп’ютера — обчислювальну машину. Він займав площу 60 м2 і виконував 3000 операцій на секунду: ділення, порівняння, множення, передача управління… У новий пристрій було встановлено 6000 електронних ламп загальною потужністю більше 20 Квт. Після першого запуску виник збій у роботі і в кімнаті різко підвищилася температура.
Використання першого в Києві комп’ютера
1951 року до Феофанії під Київ приїхала комісія, щоб перевірити придатність обчислювальної машину для подальшої експлуатації. Запуски та тестування проходили протягом 3 днів, після чого було вирішено прийняти пристрій для регулярного застосування. Починаючи з наступного року він був єдиним в Україні, який вирішував технічні завдання щодо здійснення космічних польотів, роботи механіки та лінії електропередач.
Київські вчені використали обчислювальну машину до 60- років. Потім її розібрали на частини та передали до Політехнічного інституту, оскільки під час проведення досліджень нові розрахунки вимагали більш точних та детальших результатів. У ті роки над розробкою цього пристрою працювали інші вчені з Америки та Європи. Разом з Лебедєвим їм вдалося створити комп’ютери, які потім почали випускати в багатьох країнах.
Незважаючи на те, що першу розробку Лебедєва розібрали, він продовжив удосконалювати технології створення цих пристроїв. Упродовж 20 років під його керівництвом було випущено 18 комп’ютерів. Після цього почалося їхнє масове виробництво в Європі. Починаючи з 2000-х років, кияни та жителі інших міст почали ними користуватися.
