В столиці знаходили багато цінних скарбів. Що це за скарби, та де на них можна подивитися, читайте у матеріалі на kyiv-future.com.ua.
Золото печерського скарбу
В 1851 року біля Пустинно-Микільського монастиря, який знищили під час СРСР, знайшли скарби. Знищена святиня стояла поряд з Аскольдовою могилою). До речі, це заповідна місцевість. Кажуть, що це місце поховання міфічного святого князя Аскольда-Миколая. Під час земляних робіт виявили скарб срібних та золотих предметів. Також туди входили срібні монети та браслет, який зберігається у Скарбниці Національного музею історії України.
Крім того, біля Аскольдової могили неодноразово знаходили різні цікаві скарби. Це дуже значне місце в історії міста.
Монетні скарби
Скарби у вигляді срібних та золотих виробів знаходили на Замковій горі, яка є пам’яткою природи місцевого значення. Це дійсно історичне місце. Вся історія місця в ньому. Гора просто у двох кроках від Андріївського узвозу, але дуже тихе, з видами на кілька церков, Поділ, лівий берег міста, та інші відомі гори Києва, із старими кладовищами.
До речі, на Подолі, на цвинтарі Йорданської церкви, яка була заснована ще в докняжу добу. Це місце з стародавньою історією, що тягнеться з часів ще до хрещення Київської Русі. Як виявилося, це місце згадується у літописах, з ним пов’язані археологічні знахідки та легенди. Згідно з легендою у джерелі та купелі – води річки Йордан, які підземними шляхами протікають від Єрусалиму до Києва.
На гірці знаходиться давній цвинтар. Там ховали ще з часів до Водохреща. Окремо є поховання 17 століття – чернечі цвинтарі. Найновіші могили – початок 20 століття.
В 1863 році тут випадково знайдено скарб. Там були срібні монети, два срібні перстні, шматком срібного дроту. Найдавніша монета датується 893 роком.
Князівські двори та церкви
Найбільша група знайдений скарбів датується 12 – 15 століттями. Більшість із них сконцентрована навколо Десятинної церкви, яка є першим кам’яним християнським храмом на Русі, збудований у Києві в 989 (991)-996. Йому було створено на замовлення Володимира Святославовича візантійськими, ймовірно столичними, майстрами на місці язичницького курганного могильника. У 1240 р., під час штурму Києва військами Батия, Д. ц. стала останнім притулком киян, не витримала скупчення людей на другому ярусі та впала.
Назву отримала від десятини, призначеної князем Володимиром на її утримання.
Тут знаходили прикраси з тринамистинними срібними або золотими сережками, золотими та срібними колтами, срібними браслетами. Також були прикраси із золотими та срібними колодочками, медальйонами з різними зображеннями святих. Іноді у скарбах знаходили такі речі, як бронзового водолія західноєвропейського виробництва.
Кількість скарбів навколо церкви свідчить про те, що після нападу монголів, люди бігли ховатися в храми, як в притулок. Здебільшого там знаходился люди, які жили поруч у князівських дворах та садибах, брали з собою цінні речі. Про це свідчать знайдені археологами князівські знаки на печатках та на інших прикрасах.
На цьому місці знаходили багато скарбів, тому відкрили Національний музей історії України. Вражають експонати кам’яної доби, дуже цікаві наконечники стріл, всі різні, видно що хто як міг так і робив їх. На секунду задуматися, деякі з них були зроблені руками первісних людей близько 40 000 років тому. Під склом поряд з кожним експонатом є карта, на карті відмічені місця де ці експонати були знайдені, просто чудово як люди заселяли територію сучасної України, чим далі вглиб музею тим більше район заселення, просто неймовірно. Багатьом відвідувачам сподобається давня діорама міста Києва за часів Київської Русі.
Скарб складався з пари золотих колтів, одинадцяти золотих тринамистинних сережок, срібного браслета-наруча, двох срібних браслетів з з’єднаними кінцями та двох перснів. Все це знайшли на території князівського господарства. До речі, на території князівського двору було ювелірне виробництво, де виявили рештки ювелірних печей-горнів та інших цікавих речей.
Знахідки скарбів або залишки ювелірного виробництва знайдені й на території садиби Національного музею історії України.
Скарби Михайлівського монастиря
Дуже сумно, що нинішній собор був реконструйований у 1990-х роках. Оригінал було знищено у 1930-х. Побудований Святополком Ізяславовичем у 1113 році на місці Дмитрівського монастиря. Під час будівництва тут знаходили багато давних прикрас та скарбів. У Михайлівській церкві є музей, через який можна піднятися на каплицю. Там можна побачити деякі скарби.
До речі, у XII столітті в монастирському комплексі розмістила одна з найважливіших святинь Візантії – мощі святої великомучениці Варвари.
Крім того, завітайте до монастиря, що знаходиться поряд із собором. Він просто витікає з себе аромат історії: ці потужні стіни, цей дерев’яний дах, ця значність, що тут зберіглася могутність історії.
Кирилівський монастир
Цікавий скарб знайшли 1847 року у глиняному горщику поблизу цього монастиря. Він налічував близько двісті східних монет. Найдавніша була карбована 756 р. За словами істориків, його власником міг бути один із учасників походу монголів.
Сам монастир – це історичний скарб. Дуже гарне місце, де залишилися оригінальні фрески дванадцятого століття, а також відреставровані у різні віки їхні фрагменти. Це монастир – музей, три d технології дев’ятнадцятого століття і майстерність архітекторів, залишає незабутні враження відвідувачів. Атмосферне місце. І якщо ви ще жодного разу тут не були, то просто повинні відвідати Кирилівську церкву.
Крім того, це була не просто церква, а церква-фортеця, тож стіни досягають товщини 2 метри. В одній такій стіні знаходяться оригінальні сходи 12 століття, щаблі яких ведуть на 2 поверх. І це не єдина родзинка: тут є ще загадкова ніша, в яку теж вели сходи на висоту 5.5 метрів. Призначення ніші досі не виявлено.
Інтер’єри храму зберігають живопис різних епох.
