Саме з Києва понад тисячу років тому розпочалось хрещення Київської Русі. За час, що сплив, місто прикрасило багато величних храмів, що зберігають численні таємниці та навіть скарби. Відвідати їх може кожен бажаючий, доторкнутись до історії та зануритись у сповнену особливого змісту тишу святих місць. Розповідаємо про п’ять храмів Києва, що вражають своєю красою. Детальніше на kyiv-future.
Софійський собор
Собор Святої Софії Премудрості Божої було збудовано на початку ХІ століття. Ідеологом його створення був Ярослав Мудрий. Саме цей храм – найдревніший у місті та є однією з перших величних християнських святинь на теренах Київської Русі, якому долею судилось бути збереженим до наших часів.
Первісний візантійський стиль, у якому було збудовано Софію Київську, пізніше змінило українське бароко. Справа в тому, що собор неодноразово зазнавав руйнувань, але завжди відновлювався й поставав у ще більшій красі. Так, наразі у ньому можна побачити оригінальні мозаїки площею 260 кв. м. та фрески площею 3000 кв. м.
У часи Київської Русі у храмі започаткували літописну школу. Саме тут з’явилась перша бібліотека. Тож, Софійський собор був і залишається осередком мудрості, відповідаючи своїй назві та вражаючи не лише красою, але й багатою історією, якою відлунює тут кожен крок.
Андріївська церква
Цей ошатний храм височіє над Подолом, на правому березі Дніпра. Його історія розпочалась із Хрестовоздвиженської церкви, яку тут збудували на початку ХІІІ століття. Пізніше її замінили дерев’яним храмом, який згорів наприкінці XVII століття.
Невдовзі на цьому місці розпочали будівництво Андріївської церкви у тому вигляді, якою ми її знаємо і зараз. Проєкт підготував відомий архітектор Бартоломео Растреллі, а будівництво тривало 15 років. Відтоді храм доволі часто ремонтували, а також періодично зміцнювали схил, який тримає цю 50-метрову споруду у бароковому стилі. Фактично фундаментом церкви є двоповерховий будинок, вбудований у схил.
Андріївська церква приваблює як красою, так і розташуванням. З її балюстради можна насолодитись неймовірним краєвидом Подолу та Лівобережжя. Вниз від церкви спускається Андріївський узвіз, що слугує своєрідним містком між нижнім та верхнім містом. Тож прогулянка тут – обов’язковий елемент екскурсійних програм та улюблене дозвілля багатьох киян.
Видубицький монастир
Ще одна наддніпрянська перлина, що височіє на крутих схилах, оточена бузком та безліччю квітів та дерев Національного ботанічного саду, має назву Видубицький монастир. Пейзажі із зображенням Видубицького монастиря є в колекції робіт Тараса Шевченка. Ця мальовнича місцевість дійсно вражає та приваблює багатьох вірян та гостей міста.
Історія християнізації саме цього куточка Києва чи не найдревніша у місті. Археологи рахують віднайдені тут печери древнішими, ніж ті, що знаходяться на території Києво-Печерської лаври. Можливо, саме тут переховувались перші християни, які несли нову віру в язичницький світ Київської Русі.
Безпосередньо спорудження монастиря на цій території розпочав син Ярослава Мудрого, князь Всеволод наприкінці ХІ століття. Сучасний ансамбль складається із Георгіївського собору, Михайлівської та Спасо-Преображенської церкви, дзвіниці, каплиці та численних будівель для життя монахів.
Варто зазначити, що цей ошатний комплекс не постраждав за радянських часів, на відміну від багатьох інших храмів, що були зруйновані. У приміщеннях Видубицького монастиря працював Інститут археології Академії наук України. Православна церква України утвердилась тут у 2018 році.
Свято-Михайлівський Золотоверхий собор
Свято-Михайлівський Золотоверхий собор – це головний храм однойменного монастиря, який за давністю та історією змагається із Софією Київською. Споруджено його було дещо пізніше, на початку ХІІ століття, коли правління землями Київської Русі перейшло до онуків Ярослава Мудрого.
Спочатку було створено монастир Святого Димитрія, а потім – монастирську церкву, яку присвятили архангелу Михаїлу. Тут зберігали мощі великомучениці Варвари та ховали київських князів. Монастирський комплекс зруйнували та розграбували монголи під час навали у ХІІІ столітті. Двісті років потому його відновили.
Вдруге монастир та собор було вщент зруйновано вже в 1937 році за рішенням радянської влади. Урядовці хотіли збудувати на цьому місці парк та адміністративні будівлі, паралельно руйнуючи історію та культуру Києва.
Про відновлення Свято-Михайлівського Золотоверхого собору заговорили лише у часи Незалежності України. За підтримки держави та діячів культури храм та монастирський комплекс вдалось відновити й він знову постав на своєму історичному місці у незрівнянній жовто-блакитній красі. Тут можна піднятись на дзвіницю, відвідати музей та насолодитись майстерним церковним співом.
Церква Миколи Чудотворця на воді
Ще один храм Києва, який було зруйновано за радянських часів, нині має назву церква Миколи Чудотворця на воді. В 1930-х роках це була дерев’яна затишна капличка, яку Товариство порятунку на воді збудувало на початку століття. На жаль, зберегтися у первісному вигляді їй не судилося.
Відновлення храму поряд із Поштовою площею розпочалось у 2000-х роках. Перша паля була закладена в 2003 році, а вже за рік храм освятили. Наразі це перша та єдина церква в Європі, розташована повністю на воді. Струнка біло-золота споруда спирається на круглу бетонну плиту. З набережною її сполучає пішохідний місток.
Це дуже мальовниче романтичне місце, звідки відкривається краєвид на Труханів острів, Печерські пагорби та величний Дніпро. Маленький затишний храм відкритий для всіх відвідувачів.
Києво-Печерська лавра
Києво-Печерська лавра, тобто чоловічий монастир, був одним із перших та найдавніших таких осередків у Київській Русі. Перші ченці оселились у печерах на наддніпрянських пагорбах на початку ХІ століття й відтоді тут живе та розвивається християнська традиція.
Монастирські будівлі зростали протягом дев’яти століть, неодноразово руйнувались та згодом відновлювались. Сучасний архітектурний ансамбль є візитівкою Києва. Найбільше він постраждав за радянських часів. У 1920-х роках діяльність монастиря було повністю зупинено з метою створити тут музейне містечко антирелігійного змісту. У роки Другої Світової війни було підірвано Свято-Успенський собор.
Реставраційні роботи розпочались у 1990-х роках. До складу сучасного музейного комплексу «Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник» входять:
- 144 споруди, з них 122 є пам’ятками історії і культури;
- ближні та дальні печери;
- некрополь з похованнями князів Острозького та Вишневецького;
- фортечні мури;
- бібліотека з понад 10 тисячами томів.
Для відвідувачів відкриті: музей книги та друкарства України, скарбниця Національного музею історії України, музей театрального, музичного та кіномистецтва України та Національний музей українського народного декоративного мистецтва.
Нині богослужіння у Києво-Печерській лаврі здійснює Православна церква України. Тож давня українська святиня та монастирський комплекс нарешті повертає собі духовне та національне значення.
