Сучасний автомобіль – найпопулярніший вид транспорту, ваш незмінний товариш. Витвір передової інженерної думки, він забезпечує своїх власників нечуваним рівнем комфорту та легко справляється з викликами реальності. Але чи з усіма? Візьмімо, хоча б, нашу славну столицю – Київ. Пам’ятаєте, як нещодавно він зайняв третє місце у рейтингу міст за рівнем заторів. Можна довго сперечатися, і шукати винних, а проте, факт залишається фактом – проблема заторів на дорогах є надзвичайно великою. Саме у таких випадках на допомогу приходить метрополітен, пише kyiv-future.com.ua.
Ну що б, здавалося, метро…
Київське метро розтягує свої артерії сполучення столицею, вірніше під столицею, на 70 кілометрів. Підземка працює вже понад 60 років, і щороку 52 його станції перевозять близько півмільярда пасажирів. Проте, це – лише суха статистика. Існує й інше метро – не таке, яким ми звикли бачити його повсякчас. Воно живе своїм окремим життям: на його станціях не снують люди, там не горить яскраве світло, радше панує напівморок, повітря просочене вогкістю, а підлога всіяна численними калюжами та сталагмітами. Іноді тут крапає зі стелі, а коли чутно скрегіт металу, то ти мимоволі здригаєшся. Звучить як опис сцени з хорор-фільму. Направду, якраз такими декораціями і є станція-привид “Львівська брама”.
Проте, з мультиплікаційного на станції можна знайти лише 3D щити, якщо їхати з “Лук’янівської” до “Золотих Воріт”(саме між ними “законсервована” “Львівська брама”) вони проектуватимуть у вагон рекламний відеоролик. Це поки єдине практичне застосування станції, адже з 1991-го року вона не прийняла жодного пасажира. Планувалося, що станція слугуватиме місцем пересадки з та на Подільсько-Вигурівську лінію, тому один вихід хотіли розмістити поблизу Контрактової площі, а інший – біля ринку на Валах. Але у 2000-му році через шквал протестів проти прокладання лінії Подолом, її вирішили пустити в обхід, Подільською промисловою зоною. Як наслідок, пересадковий вузол вирішили перенести на “Лук’янівську”. Мають вони і схожу долю: пусті обіцянки – ось, що пов’язує “Львівську браму” та Троєщинську лінію метро.
(Не)готова станція
Загалом станція майже готова до експлуатації – до 1996-го року, а саме тоді загальмували будівництво, встигли створити каркас, а також облицювати білим мармуром одну з її колійних стін. Проте, головною проблемою залишається вихід назовні. Справа в тому, що вихід зі станції планували зробити на Львівській площі, яка потребувала комплексного реконструювання. Міські архітектори вважали площу однією з головних у місті, а тому й вимагали змінити модель її транспортного потоку. Такий проект був розроблений, але в життя його так і не втілили – як наслідок, станція залишається без виходу на поверхню до наших днів. До речі, Львівською площа, а також і станція, називається через однойменні Львівські ворота Старокиївської фортеці XVII-XVIII століття.
“Львівська брама” – найвідоміша недобудова Київського метрополітену, проте, не єдина. До цього списку можна додати й “Теличку”, між “Видубичами” й “Славутичем”, а також станцію “Герцина”, яка знаходиться між “Лук’янівською” та “Дорогожичами”.
