Важко уявити вже наше життя без доступу до швидких перевезень, де кожний може замовити, наприклад, одяг, а вже на наступний день його отримати. Сучасна пошта є невіддільною частиною повсякденного життя, забезпечуючи доставку листів, посилок та інших важливих відправлень. Далі на kyiv-future.
Поштові служби поєднують традиційні методи доставки з інноваційними технологіями, гарантуючи швидку та надійну “комунікацію” між людьми. На жаль, швидка доставка не була завжди такою інноваційною та пропрацьованою. Якщо ви думаєте, що доставка листів голубами чи перевезення вантажу тваринами — це все вигадки та міфи, то це абсолютно не так. Пошта з кожним століттям все більше еволюціонує та покращується. У цій статті ми дослідимо як розвивалась пошта в столиці ще з давніх століть.
Історія появи пошти
Пошта в Україні має давню і багату історію, що бере свій початок ще з часів Київської Русі, охоплюючи більше тисячі років. Найдавніша згадка про листоношу з’явилася в 885 році в літописах Нестора, де йдеться про посланця від князя Олега. У X столітті для місцевих жителів був введений обов’язок забезпечувати коней для пересування княжих гінців і слуг між станціями. Також для передачі повідомлень активно використовували голубів.
З XI століття поштові сполучення між князями стали регулярними, а в XIII столітті з’явилися перші поштові станції з кіньми. Подальший розвиток поштової служби на території України був пов’язаний з формуванням російської держави, де поступово запроваджували централізовану організацію зв’язку та транспортних перевезень.
Термін “пошта” (від лат. Posta) – установа для транспортування листів та дрібних товарів – офіційно почали вживати з 1667 року. На початку XVII століття італієць Доменіко Монтелупі започаткував регулярні поштові перевезення у Львові. У Києві пошта почала діяти з березня 1669 року, коли гетьман Лівобережної України Дем’ян Многогрішний підписав угоду з московським урядом – “Глухівські договірні статті”.
Як відомо, в 1686 році в місті Біла Церква на Київщині було засновано перший поштовий пункт на Правобережній Україні. Цей пункт був створений спеціально для листування польського короля Яна III Собеського з Україною та Запорізькою Січчю. Відправлення з Білої Церкви кур’єри доставляли до Києва, потім до міст Лівобережної України, а звідти – до Січі. Зворотну кореспонденцію відправляли назад до Білої Церкви, а звідти доставляли до Дубна, Львова та Заслава.
Роль листонош спочатку виконували випадкові відвідувачі Січі, часто чумаки. З часом їх замінили навчені поштарі. У другій половині XVIII століття козаки створили розгалужену мережу поштових станцій з житлами для кур’єрів і достатньою кількістю коней.
Поштарі завжди користувалися великим авторитетом і довірою. Одним зі свідчень цього є меморіальна плита, встановлена вдячними земляками на честь сільського листоноші.
Перші поштові відділення столиці
Перше поштове відділення Києва відкрилося на Печерську влітку 1840 року, контора часто змінювала розташування, доки 1850 року не влаштувалася на Хрещатику. Друге поштове відділення Києва відкрилося при міській Думі на Подолі 1852 року. Лише наприкінці 1880-х років зʼявилися відділення на Лукʼянівці, Галицькому та Троїцькому ринках. Газета “Паровоз” у квітні 1869 року надрукувала перелік місць, де в Києві знаходилися поштові скриньки.
Коли закінчилася Друга світова війна, Києву довелося відновлювати зруйнований Хрещатик. Для поштового відомства розробили окремий проєкт під назвою Будинок звʼязку: передбачалося, що в одному місці розмістяться головний поштамт країни та Мінзвʼязку УРСР. Будівництво тривало з 1952 по 1957 рік. Помпезний будинок Головпоштамту став головним прикладом епохального сталінського бароко у центрі Києва.
Перші поштові листівки
З 1872 року у продажу зʼявилися поштові листівки та швидко набули масової популярності. Причин тому було кілька — відносна дешевизна надсилання листівок і розвиток фотографії. Листівки з краєвидами міста, його памʼятними місцями, портретами видатних киян швидко розкуповувалися.
Як відомо, у короткий період Української держави країна мала власні поштові марки. Після цього протягом 70 років Україна не мала власних марок: хоча УРСР вступила до Світової поштової спілки у 1947 році, вона, як і інші республіки, використовувала спільні марки СРСР. Лише з 1991 року Україна почала випускати свої власні поштові марки.
Організація українських націоналістів (ОУН) понад 30 років підтримувала діяльність Підпільної пошти України. Марки для ППУ, створені талановитими художниками, друкувалися за кордоном і нагадували світові про боротьбу українців за незалежність. Останні з них були надруковані в 1989 році.
Перші марки незалежної України були створені київським художником Олександром Івахненком за замовленням Міністерства зв’язку. Вони були присвячені 500-річчю українського козацтва та 100-річчю першого поселення українців у Канаді. Ці марки були надруковані у московській друкарні Держзнака тиражем 2,5 мільйона екземплярів.
Пошта за часів незалежності
У 1994 році систему доставки кореспонденції реорганізували на державне підприємство поштового зв’язку “Укрпошта”. Вона підпорядковується міністерству інфраструктури.
У 1995 році на Головпоштамті відкрився музей, в якому показано, як розвивалася пошта з 19 століття, як змінювалися процеси сортування листів та посилок. Серед експонатів — телеграфний апарат, штемпелювальні машини, сургучниці, камзоли, друкарські машинки, старі телеграфні журнали, формуляри поштових службовців, поштові скриньки та сумки листонош.
Взимку 2001 року розпочалася історія компанії “Нова пошта”. Тоді 25-річні університетські друзі Вʼячеслав Климов та Володимир Поперешнюк вирішили започаткувати спільну справу та запропонувати українцям нову послугу — швидку та зручну доставку. Стартовий капітал “Нова пошта” склав 7000 доларів, а команда включала сім осіб. За ці роки компанія сформувала у країні ринок експрес-доставки.
Керівник “Укрпошти” Ігор Смілянський неодноразово зазначав, що розташування поштового офісу в іншому районі міста було б більш доцільним. Через жвавий трафік, масові заходи та протести на Хрещатику поштовий транспорт часто стоїть у заторах, замість того щоб оперативно доставляти кореспонденцію. Натомість, сортувальні центри в регіонах зазвичай розміщені біля залізничних станцій, що є зручним і практичним рішенням.
У травні 2019 року оновлений музей пошти переїхав з Головпоштамту на лівий берег міста, на нову адресу – вул. Митрополита Андрея Шептицького, 16/4.
Влітку 2019 року “Укрпошта” спільно з міністерством інформаційної політики, аеропортом “Київ” та проєктом “Ukrainer” організували акцію “Надішли листівку”. Метою акції було популяризувати Україну у світі, розвивати її туристичний потенціал та просувати бренд “Ukraine NOW”. Кожен бажаючий міг надіслати листівку із зображеннями красивих місць України рідним і друзям у будь-який куточок світу.
15 квітня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, “Укрпошта” випустила марку, присвячену легендарній фразі прикордонників з острова Зміїний. Ця марка стала надзвичайно популярною: біля головного відділення утворилася величезна черга. Вона започаткувала серію марок, присвячених боротьбі України у цій війні. Згодом з’явилися інші тематичні марки, присвячені подіям повномасштабної війни.
