Вівторок, 5 Березня, 2024

КПІ — історія інституту, який може допомогти стати IT спеціалістом

У кожного учня середньої загальної школи, у певний період, виникає питання вступу до вищого навчального закладу. Є ті, хто вже змалечку впевнені у своєму виборі, щодо майбутньої професії. А для когось рішення приходить випадково. Одним з найкращих фахів, у XXI столітті, стало IT. Для цього є безліч університетів, але у цій статті буде історія одного — “Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського”. Далі на kyiv-future

Ідея створення

Київський політехнічний інститут не завжди міг навчити нового фаху, однак часи змінюються і кожному потрібно підлаштовуватись, так само і навчальним закладам. Історія інституту розпочалась 1880 році, але ухвалена через 16 років, а саме у 1896 році. 25 листопада відбулась нарада, щодо створення Політехнічного інституту. Ідеєю служили прототипи у Ризі, Відні, Ганновері, Мюнхені тощо. Навчальний заклад повинен був мати політехнічний напрям і складатись з певної кількості відділень з різними спеціальностями. Після укладання першого в історії інституту документа, настав наступний етап — спонсорування. На організаційні засади заступив генерал-губернатор Південно-Західного краю граф Олексій Ігнатьєв. Для того, щоб будівництво розпочалось, оголосили збір пожертв, завдяки яким зібрали 1 000 374 карбованців. Ця сума не покривала повністю потребу зведення нової будівлі, оскільки при розрахунках вона мала коштувати 2 650 000 карбованців. Але кількість меценатів, що внесли пожертви, була значна — Київська міська дума, Микола Терещенко та сини, Київський земельний банк, Лазар Бродський, Микола Хряков тощо. Загальна кількість допомоги надійшла від 139 товариств та підприємців.

Будівництво

Зробити проєкт будівлі та очолити його хотіло багато архітекторів. Деякі з них були вже відомі, а дехто хотів прославитись саме завдяки новому замовленню. Свої ідеї подали Леонтій Бенуа, Ієронім Кітнер, Віктор Шретер тощо. Однак переможцем у цьому забігу став Ієронім Кетнер. Але у момент відбори виникли проблеми, оскільки архітектор проживав не у Києві, а у Санкт-Петербурзі, що ускладнювало його фізичну присутність під час будівництва. Тому було вирішено взяти у роботу проєкт Кетнера, але очолювати процес мав Олександр Кобелєв, київський архітектор.

Наступним етапом був вибір ділянки, де повинна була вирости нова будівля. Для цього міська влада дала на вибір декілька варіантів. Обрана була місцина на Брест-Литовському шосе (сучасна назва Берестейський проспект), оскільки та мала велику площу у 38 десятин. Нарешті будівництво розпочалось і засновники не могли дочекатись побачити результат роботи. І нарешті 31 серпня 1898 року, під кінець літа, було оголошено та проведено відкриття нового навчального закладу — Київського політехнічного інституту. 

Робота закладу

У рік відкриття на посаду директора призначили ученого Віктора Кирпичова, і деканами стали професори Костянтин Зворикін та Михайло Коновалов. А для того, щоб під час початку навчального року аудиторії закладу не пустували, а наповнювались студентами, які прагнуть до вивчення нового, у червні 1898 року, тобто майже за три місяці до відкриття, було оголошено приймання заяв для вступу. На вибір у молодих розумів було чотири відділення — механічне, інженерне, сільськогосподарське та хімічне. Загалом кількість тих, хто почав навчатись у навчальному закладі, була 360 осіб, більшість з яких обрали механічний напрямок. І така кількість була навіть перевищенням, оскільки інститут був розрахований на 330 місць. Але це не можна порівняти з числом заяв, які надійшли до КПІ, а саме 1 100 охочих бути одними з перших, хто зможе навчатись у новенькому закладі. Однак відбір був доволі суворий. Вступні іспити, звичайно, міг написати будь-хто, але подальший відбір могли пройти лише ті, у кого було щось з переліченого: атестат про закінчення будь-якої гімназії, училища або середнього навчального закладу, які можна було прирівняти з гімназіями. Хоча були й ті, хто приймався поза конкурсом — абітурієнти, які вже навчались та закінчили вищий навчальний заклад. Випробування для зарахування були доволі важкі, тому й відбір був жорсткий, але успішно склало їх набагато більше абітурієнтів, ніж було місць, тому замість 330 студентів стало 360.      

Початок навчання

Вперше студенти зайшли до аудиторій для подальшого навчання 1 вересня 1898 року. Але не всі першокурсники одразу почали відвідувати нові будівлі, оскільки не кожна була до кінця готова. Натомість інститут орендував приміщення, яке будували для комерційного училища. Але вже 1902 року кожна будівля КПІ була готова до повної експлуатації, а головною зіркою будівлі став головний корпус, на який у сучасні часи приходять подивитись туристи та жителі міста. Організація нового закладу — це доволі важкий та трудомісткий процес. Тому на допомогу прийшли відомі всьому світу вчені — Дмитро Менделєєв, Микола Жуковський тощо. А для того, щоб кожна кафедра мала професіонала у своїй галузі, КПІ ввели обов’язкову умову мати науковий ступінь, до речі вони стали першими, хто перейшов на такий порядок, який пізніше підхопив кожен вищий навчальний заклад. Також Політехнічний інститут ввів чотирирічний термін навчання, замість п’ятирічного. 

Перші студенти випустились у 1903 році, однак з 360 студентів, які вступили на перший курс, диплом отримали всього 93 людини. Певно, було доволі складно складати екзамени, оскільки у комісію запросили вже відомого Дмитра Менделєєва. 

Подальші роки закладу

1918 рік став важким для Києва, оскільки навколо розпочинались масові заворушення та громадянська війна, але саме тоді надійшло рішення про створення нового, п’ятого відділу. Ним став електротехнічний факультет. А у 1926 році відбувається з’їзд, на якому вирішують, що навчальні заклади повинні воєнізуватись. Тому у КПІ створюють військово-науковий гурток. 

Під час Другої світової війни безліч викладачів та студентів змінили книгу з аудиторією на зброю та поле бою. У 1941 році надали наказ про евакуацію інституту, але вже у 1943 році, після визволення Києва, КПІ отримав змогу відновити свою діяльність та продовжувати готувати нових фахівців. І з 1943 року студенти знову почали приносити заяви для вступу і цей процес не закінчувався жодного дня з того моменту. 

Назви, які мав КПІ з часу заснування

Київський політехнічний інститут розпочав свою історію 1898 році, і не дивно, що кожна влада хотіла перейменувати найбільший заклад по всій Україні. Тому з часу заснування і КПІ змінювало свою не менше 8 разів:

  • Київський політехнічний інститут Імператорі Олександра II;
  • Київський політехнічний інститут;
  • Київський індустріальний інститут;
  • Київський ордена Леніна політехнічний інститут;
  • Київський ордена Леніна політехнічний інститут імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції;
  • Київський політехнічний інститут;
  • Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”;
  • Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. 

На кожну назву, певно, виділялись немаленькі кошти, однак найкраща, все ж таки, була Київський політехнічний інститут. Все чітко та зрозуміло.

За роки існування у КПІ змінилось безліч директорів, деканів, професорів, учнів тощо. Однак він продовжує розвиватись, вносити зміни та навчати найкращих спеціалістів, у тому числі й з IT сфери.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.