ВДНГ — це важливий культурно-розважальний центр в Києві, який поєднує освітні, розважальні та комерційні можливості. Тому в нашій статті сьогодні ми розповімо про архітектуру та історію одного з символів столиці. Далі на kyiv-future.com.ua.
Історія зведення дива української архітектури – ВДНГ
ВДНГ була заснована в 1958 році як великий виставковий центр Радянського Союзу. Його головною метою була демонстрація досягнень народного господарства, промисловості, сільського господарства, досягнень науки. Спочатку комплекс мав назву Всесоюзна сільськогосподарська виставка. Згодом радянська влада почала використовувати його як один із засобів пропаганди досягнень соціалістичної економіки. Він слугував платформою для демонстрації технологічних досягнень, промислової продукції, інновацій у сільському господарстві та культурних досягнень для вітчизняної та міжнародної аудиторії. Особливо для міжнародної, через те, що партійному керівництву потрібно було показати “перевагу” соціалізму над капіталізмом. Унаслідок цього, цей комплекс відвідали багато політичних діячів таких як: прем’єр-міністерка Сполученого Королівства – Маргарет Тетчер, президент Франції – Шарль Де Голль, президент Югославії – Йосип Броз Тіто та комуністичний лідер В’єтнаму – Хо Ши Мін. Але всередині країни ця споруда також навела не мало шороху, оскільки на відкриття прийшло 150 тисяч людей. І тільки у 2016 році цей рекорд зміг побити фестиваль “Atlas Weekend” , який зібрав 154 тисячі на цьому ж місці. З цього можна зробити висновок про те, що це місце мало величезний ідеологічний вплив на населення тогочасної України.
Час йшов, а радянська влада розуміла, що павільйон зможе впливати на людей краще, якщо там пропонуватиметься щось, окрім показників економічного успіху республіки. Тому публіці були представлені біло-блакитні автобуси з двома секціями, які каталися територією виставки. Ці автобуси мали відкриті кузови без бічних стекол і дверей, що дозволяло пасажирам швидко зайняти місця по обидва боки атракціону. Як правило, вони складалися з двох секцій і вміщували до 40 пасажирів. Розташовані біля головного фонтану, ці автобуси гостинно зустрічали гостей, спонукаючи їх вирушити в подорож ярмарковим комплексом. Протягом усієї подорожі гід розповідав історію виставки, повідомляв про назви та призначення павільйонів. Вартість проїзду в 10 копійок свідчить про доступність екскурсійних автобусів для відвідувачів, що робить їх інклюзивним і привабливим варіантом ознайомлення з експозицією. Така доступність, ймовірно, посприяла більшій кількості людей, які змогли відчути екскурсію та дізнатися про різні павільйони та атракціони на ВДНГ. Включення зупинок для огляду фазанячої та кролячої ферми, а також годування лебедів у ставку додавали насолоди та розваги до огляду визначних пам’яток. Ці зупинки надали гостям можливість познайомитися з природою, спостерігати за методами тваринництва та оцінити красу навколишнього середовища. Такі інтерактивні елементи, ймовірно, зробили екскурсію більш запам’ятовуючою та привабливою для відвідувачів.
З розпадом Радянського Союзу в 1991 році та появою незалежної України, ВДНГ перетворилася на українську установу. Її перейменували на Виставку досягнень народного господарства України (ВДНГУ). Акцент змістився в бік демонстрації досягнень української економіки та популяризації вітчизняної промисловості.
Та наразі ВДНГ є однією з найбільших площ проведення різних заходів в Києві, і в Україні загалом. Серед найвідоміших за останній час можна виділити: музичний фестиваль “Atlas Weekend”, найбільший фестиваль тату-культури “Tattoo Collection”, благодійний захід “Кураж Базар”, фестиваль вина та сиру, власний фестиваль “Кава Квест Фест”.
Унікальність архітектури головного символу економіки
Архітектурне рішення ВДНГ відображає радянський модерн, який панував під час його будівництва. У ньому присутні елементи класицизму, неокласицизму, соціалістичного реалізму. Принципи дизайну спрямовані на те, щоб передати відчуття міцності, стабільності та монументалізму.
У комплексі були численні павільйони та виставкові зали, кожен з яких був присвячений певній галузі чи темі. Ці споруди були спроєктовані як величні та монументальні, демонструючи масштаб і прогрес радянської економіки та соціалістичної моделі влади.
Комплекс “Експоцентр” на ВДНГ — це не тільки величезний виставковий простір, а й сховище архітектурної спадщини. Включення ключових структур, таких як вхідні пропілеї, головний павільйон і кілька навколишніх павільйонів, демонструє важливість і велич цих будівель у межах комплексу “Експоцентру”. Їхній охоронний статус пам’яток підкреслює їхнє історичне, культурне та архітектурне значення. Наявність архітектурного розмаїття – ще одна примітна сторона “Експоцентру”. Центральна площа, зокрема, виділяється як архітектурно-палацовий комплекс, який поєднує різні традиційні ордери, зокрема доричний, іонічний, тосканський, коринфський та композиційний стилі. Це поєднання архітектурних ордерів є прикладом багатства та багатогранності дизайну всередині комплексу, забезпечуючи відвідувачам візуальну подорож крізь різні історичні архітектурні епохи. Крім того, включення додаткових споруд, таких як будівлі ресторанів, оранжерей, кіосків, фонтанів та водонапірної вежі , додає додаткової глибини та різноманітності архітектурному ансамблю. Ці будівлі виконують не лише функціональне призначення, а й створюють загальну естетичну привабливість та атмосферу “Експоцентру”.
ВДНГ зазнавала реконструкцій і трансформацій, щоб адаптуватися до мінливих часів і сучасного дизайну. Було додано нові павільйони та споруди, що поєднують сучасні архітектурні стилі та екологічні методи проєктування, дотримуючись при цьому оригінального характеру комплексу. Але при цьому йшов відхід від радянського стилю. Керівництво працювало над відновленням комплексу, залученням нових виставок та заходів, покращенням інфраструктури та зручностей для відвідувачів. Це: реконструкція чинних павільйонів, і впровадження сучасних технологій, і покращення зелених насаджень. Та створення умов для проведення різного роду заходів та заохочення у відвідуванні туристами з різних куточків світу.
