Наукові розробки у ІТ-сфері почали з’являтися у Києві на початку XX століття. Тоді виникла потреба у розвитку інформаційних технологій та їх застосуванні в усіх галузях життєдіяльності: культурі, науці, медицині… Спеціально для цього у місті було відкрито інститут кібернетики. Він став центром навчання та практики для студентів та професорів, які прославилися своїми дослідженнями навіть за межами України. Далі на kyiv-future.
Історія інституту кібернетики у Києві
Офіційне відкриття цього вищого навчального закладу відбулося у 1957 році за адресою проспект Академіка Глушкова, 40. Раніше в цій будівлі була лабораторія, в якій вдалося створити перший в Європі аналог сучасного комп’ютера.
Інститут був названий на честь Віктора Михайловича Глушкова — радянського математика та кібернетика, визнаного видатним вченим XX століття. Завдяки таланту та великій кількості наукових досліджень він розробив теорію програмування та цифрових приладів, проектування обчислювальних машин, принципи і методи обробки інформації та багато іншого.
У перші роки роботи тут проходили наукові дослідження у сферах штучного інтелекту, програмного забезпечення та оптимізації процесів обробки інформації. Після цього результати їх проведення почали застосовувати у багатьох сферах діяльності.
Також важливою частиною процесу навчання були лабораторні роботи. Для швидшої реалізації їхніх наукових проектів у 1963 році в інституті було створено бюро. Там студенти та професори почали розробляти багато теоретичних аспектів та практичних способів створення інноваційних розробок у сфері ІТ-технологій. Крім цього, у процесі навчання та виконання завдань особлива увага приділялася збільшенню сфери застосування математичних обчислень для вирішення завдань з метою забезпечення автономної роботи технічних пристроїв.
Наприкінці XX століття інституті кібернетики з’явилася аспірантура і докторантура. З того часу там здійснюється підготовка студентів за 11 спеціальностями. Через багато років серед його випускників були доктори та кандидати наук, які випустили кілька сотень монографій та проводили багато досліджень.
З метою розвитку наукової діяльності інституту кібернетики професори почали писати статті для 3 міжнародних журналів про проблеми інформатики, кібернетику та автономні системи у різних приладах. Також невід’ємною частиною роботи цієї вищої установи у Києві стало встановлення міжнародних зв’язків з іншими інститутами та науковими центрами інших країн.
Наукові розробки та дослідження у київському інституті кібернетики
1963 року директор Володимир Глушков запропонував об’єднати обчислювальні центри в єдину мережу для створення автоматизованої державної системи обліку та обробки інформації.
А наприкінці 60-х років київський інститут кібернетики став однією з головних вищих установ, яка сприяла розвитку систем обміну інформацією та автоматизації різних пристроїв. Наприклад, завдяки науковим дослідженням студентів були створені системи автоматизації процесу проектування у транспортній сфері, приладобудуванні та машинобудуванні. Також вони придумали способи подальшого вдосконалення та виробництва перших міні-комп’ютерів, які були популярними у 1960-1980 роках.
Крім цього, у вищому навчальному закладі кібернетики розроблено та протестовано інтелектуальні системи, призначені для розпізнавання зображень та усної мови. А ще студентам та професорам вдалося зробити грандіозне досягнення у галузі сучасних технологій та медицини — створити апарат штучне серце-легкі та прилади, які тепер використовуються у київських клініках під час операцій.
