Понеділок, 8 Серпня, 2022

Історія київського телецентру на Хрещатику

На початку ХХ століття у місті з’явилася нова інформаційно-розважальна сфера діяльності — телебачення. Тоді кияни вперше почали дивитись на екрані фільми, концерти, випуски новин та телешоу. Значний внесок у розвиток міського телебачення зробив перший київський телецентр. Як завдяки йому жителі столиці почали дивитися передачі та дізнаватися про все, що відбувається в місті далі на kyiv-future.

Телебачення у довоєнний час

Спочатку телетрансляції у Києві вели у маленькій студії на Хрещатику у будівлі, яка була розташована на вулиці Інститутській. Перший експериментальний телеефір запустили у 1929 році. Він тривав близько 40 хвилин. У передачі розповідали про діяча Серго Орджонікідзе із титрами. Тоді телебачення було схоже на радіо: на екрані можна було побачити маленьке зображення розміром 3 x 4 низької якості. При цьому не всі могли купити приставку з телепрограмами. Цим пристроєм користувалися лише кілька десятків киян. Пізніше трансляції передач припинилися. Цьому завадила Велика Вітчизняна війна. Будівля, де знаходилася телестудія, була зруйнована 1941 року.

Будівництво київського телецентру

Після закінчення війни державний діяч Микита Хрущов вирішив побудувати у місті телецентр. За його проханням Сталін вклав гроші у будівництво. Першим районом у Києві, який відновили після війни, став Хрещатик. Там було обрано місце для будівництва першого в Україні телецентру. 1949 року розпочалися будівельні роботи. Вони відбувалися дуже швидкими темпами. Спочатку київський телецентр будували німці, яких взяли в полон. Потім їх замінили місцеві будівельники:

«Місце для цього було обрано невдале: у самому центрі столиці, на крутому схилі, на місцях руїн капітальних будівель ще дореволюційних часів. Будівельники мали облаштовувати фундаменти майже двадцятиметрової глибини, і це практично без відповідної техніки, ручною працею», — згадував один із технічних керівників апаратно-студійного комплексу Юрій Омельяненко, як повідомляє babel.ua

Телецентр будували з 2 студіями. До 1951 року вже працювала перша частина цієї будівлі — студія «Б» та телевежа, розташована позаду будівлі. У 1953 році процес будівництва було завершено.

Покази перших телепередач для киян

6 листопада відбулася перша телетрансляція — показ фільму «Велика заграва». За день до цього співробітники телецентру зробили тестовий показ. Вони відвезли телевізори своїм знайомим та родичам у Києві. А потім телефонували їм, і на основі їхнього враження від побаченого на екрані налаштовували передавач.

Після успішної тестової трансляції та її повторного показу розпочалися постійні покази передач на екранах телевізорів киян. Спочатку їх проводити 2 рази на тиждень. В основному показували концерти та фільми. Перші телепередачі кияни дивилися по телевізорах з чорно-білим екраном. Коли вони тільки з’явилися у продажу, то були предметом розкоші в квартирі. Їх продавали за 1200 рублів — 2 зарплати на той час. Також власникам телевізорів потрібно було зареєструвати приймач за місцем проживання та щомісяця сплачувати за нього додаткову суму збору.

Після цього у Києві розвивалася тенденція дивитися передачі, а телеаудиторія постійно зростала. 1951 року в Києві було вже 600 телевізорів, а через 2 роки понад 7 тисяч. Потім у місті з’явилася телестанція на колесах — журналісти почали проводити репортажі на місці подій та їздити по місту. Також з’явилися нові телепрограми, представлені у різних форматах. Наприклад, передачі у студії або великі інформаційні випуски про те, що відбувається у Києві. До 1960 їх транслювали лише у прямому ефірі, після чого почали заздалегідь робити записи.

Latest Posts