Наявність друкованих періодичних видань у великих містах, наприклад у Києві, є звичайним і логічним явищем. Чим більше населення, тим більший попит на інформаційні матеріали різного змісту. Однак у менших містах та громадах кількість місцевих газет та журналів є незначною. Інколи локальна преса взагалі відсутня. Якщо аналізувати пристоличний регіон, то лише у кількох громадах є своє видання. Навіть, броварська міськрайонна газета “Нове життя”, яка заснована ще у першій половині двадцятого століття, після реформи децентралізації припинила своє існування. Далі на kyiv-future.com.ua.
Першим був “Погребський вісник”
Перші серйозні розмови про адміністративно-територіальну реформу в Україні та зміни повноважень місцевих рад почали виникати після Революції Гідності. Нові сільські, селищні та міські голови, які очолили свої населені пункти після місцевих виборів 2015 року поступово почали впроваджувати нові підходи до управління, враховуючи потреби часу та запити громадян.
Відповідно до цього, наприкінці 2015 року у селі Погреби Броварського району засновано місцеву газету “Погребський вісник”. Історично, у цьому населеному пункті вже була своя газета, а точніше – стінгазета. Вона випускалася при колгоспі ім. Кірова і тому мала відповідну назву – “Кіровець”. За своїм змістом вона відповідала тій епосі. У ній публікувалися пропагандистсько-агітаційні матеріали відкритого або прихованого возвеличування тодішнього устрою, а також розповідали про успіхи місцевих колгоспників, що у межах партійної ідеології теж мали агітаційне забарвлення.
Перший випуск “Погребського вісника” був ознайомчий та повідомляв населення села про газету. На його титульному аркуші зображувалися герби Погребів та України, а також вказувалася адреса сайту сільської ради і посилання на групу в соціальній мережі “Вконтакті”. Так, тоді використання цієї російської платформи було нормальним і популярним. Лише через рік, 3 грудня 2016 року було створено групу у Facebook. Тому влітку 2017 року, коли російські сайти законодавчо заборонили на території України, в американській соціальній мереж уже було достатньо підписників та сформувалася значна база записів.
Ще на початку існування газети було визначено, що це буде щомісячник, який на безоплатній основі розповсюджуватиметься серед жителів населеного пункту. Рубрики, з яких складався кожен випуск, за весь період існування газети практично не змінювалися і відповідали наступним темам: діяльність місцевої ради, основні події у населеному пункті (життя села), новини спорту, історія краю, про творчість та творчі колективи, оголошення та привітання. Таким чином, з самого початку свого існування газета забезпечувала відкритість та прозорість місцевої влади, а також підтримувала належний рівень поінформованості у селі.
Заради справедливості варто сказати, що для створення “Погребського вісника” за приклад було взято “Зазимський вісник”. Однак, газета у сусідньому селі видавалася не на постійній основі, а, фактично, в міру її наповнення та необхідності інформування жителів про актуальні та важливі події. Тому газета “Зазимський вісник” має лише дванадцять випусків.
Слід зауважити, що “Погребський вісник” мав не лише функцію інформування про поточні події та явища, але й зіграв одну з важливих ролей у процесі написання книги історії села “Перлина Придесення”. Протягом кількох років на його сторінках друкувалися історичні статті та нариси для апробації та суспільного обговорення.
Збільшення аудиторії
У 2019 році в одну громаду було об’єднано села Погреби та Зазим’я, а через рік Зазимська сільська територіальна громада поповнилася також селам Пухівкою, Рожнами, Літками, Літочками і Соболівкою. Відповідно до цього, на початку п’ятого року свого існування “Погребський вісник” перетворився на “Вісник Придесення”. Суть газети при цьому не змінилася, але збільшилася кількість сторінок та обсяг друкованих примірників. Це й логічно, адже тепер потрібно було писати не про одне і не для одного села. Аудиторія збільшилася до семи населених пунктів.
Зазнала зміни форма подання інформації у деяких рубриках. Враховуючи, що не усі жителі приділяють належну увагу діяльності сільської ради та змінам, які на основі цього відбуваються у громаді, у газеті почали публікувати короткий зміст засідань сесій та виконавчих комітетів. Також привітання з днями народження жителів сіл Придесення вирішили друкувати у вигляді списків.
З’явилася можливість ознайомитися з усіма випусками газети в інтернеті – кожен новий випуск завантажується на сайт Зазимської сільської територіальної громади.
У зв’язку з деякими законодавчими змінами та вимогами, у 2021 році “Вісник Придесення” було зареєстровано у Міністерстві юстиції України як друковане періодичне видання.
Примітно, що на кожному випуску газети відразу вказується два номери. Менший веде лік “Вісника Придесення”, а більший, який вписаний в дужки, нагадує, що все починалося із “Погребського вісника”, перший випуск якого відповідає грудню 2015 року, а сотий номер – березню 2024 року.
Цитування у інших виданнях
З часом популярність газети почала виходити за межі громади. Значна частина людей, які підписані на сторінки “Вісника Придесення” у Facebook, Telegram, Viber та Instagram, не є жителями громади. Це має певний вплив і на формування інформаційної політики у регіоні.
У 2020 році, коли почалася пандемія коронавірусу, у Facebook-групі “Вісника Придесення” було повідомлено про захворювання людей у будинку для літніх людей. Цей запис був підхоплений деякими вітчизняними ЗМІ. У Зазим’я, де знаходився будинок, приїхали журналісти з телеканалу “Україна”.
У 2023 році незвичне явище льодових зажорів (заторів) на річці Десна зацікавили всю країну. Повідомлення в Telegram-каналі “Вісник Придесення” щодо підривних робіт з метою деблокування русла річки цитувалися інформаційними платформами столиці та України, які мають кількамільйонну аудиторію.
Також рішення місцевої ради щодо заборони штучних квітів на кладовищах, яке було опубліковано на інтернет-платформах “Вісника Придесення” навесні 2023 року, процитували близько двадцяти інтернет-видань.
