Раніше слово “коворкінг” сприймалося лише як явище спільної праці. Однак у 2005 році американець Бред Ньюберг наповнив його новим змістом. Відтоді коворкінгом ми почали називати місце, яке має практично всі необхідні для офісу складові, але при цьому вільне і доступне для будь-кого. Далі на kyiv-future.com.ua.
Популярність коворкінгів у Києві
Досить швидко великі та малі компанії відчули переваги коворкінгів. У першу чергу це економність. Якщо під час оренди офісу встановлюється тариф за квадратний метр, то у коворкінгу ти платиш за час проведений у ньому. При цьому отримуєш всі ті ж переваги, як і в офісі.
Окрім того, коворкінг є доступним для кожного. І це особливо важливо під час відрядження. Ми живемо у час, коли постійно повинні бути на зв’язку і при цьому цінуємо свій комфорт та час. Перебуваючи в іншому місті, людина може відвідати коворкінг, щоб під’єднатися до мережі інтернет та попрацювати. Разом з цим, робоча атмосфера зберігається та факторів, які відволікають від роботи, набагато менше, ніж у кафе чи десь у вестибюлі готелю.
Для нашого часу концепція коворкінгу ще цікава тим, що за допомогою неї можна вдихнути нове життя у бібліотеки. Бібліотечний фонд можна оптимізувати та раціональне використати місце читального залу та книжкових полиць. При цьому робота приміщення у якості коворкінгу дозволить зберегти як робочі місця бібліотекарів, так і опосередковано зацікавлять потенційних читачів наявних книг.
Основними гравцями на ринку коворкінгів у столиці є “IWG”, “Creative Quarter”, “Creative States”, “Kooperativ”, “DataHub”, “Hub 4.0”, “Frat Social Club”, “Цех”, “Зеленка”, “Сад”. У деяких з них можна не лише користуватися всім необхідним обладнанням, таким як кавомашини, кулери з водою, інтернет, оргтехніка тощо. Але також є змога отримати консультації від юристів та бухгалтерів. Також окремі коворкінги надають послуги догляду з дітьми, поки батьки працюють.
Ідея сталого розвитку
У 2019 році засновники столичного міського екопростору “Скворечник” анонсували створення коворкінгу на природі під назвою “Green Hub”.
Місцем для розташування об’єкта було обрано київський Гідропарк. Таким чином, окрім належної робочої атмосфери, користувач отримує низку інших вигід. Серед них: близькість до річки Дніпро, неподалік станція метро Гідропарк, можливість відвідати кінотеатр, а також ніхто не буде проти, якщо ви візьмете із собою дітей. Та головною особливістю цього коворкінгу є сортування відходів. Тобто це місце повністю вільне від сміття. Це є наслідком головного принципу, який закладається в ідею коворкінгу на природі. У доповнення до цього, на локації пропонується займатися йогою і медитацією та споживати здорову їжу. Принцип сталості і гармонії з природою простежується у кожній складовій цього коворкінгу.
Сам коворкінг запланували розмістити під геодезичним куполом, який у діаметрі має 12 м. Раніше цей купол знаходився у горах Грузії.
Місія коворкінгу, звичайно ж, будується на принципах сталості. Це місце покликане збирати людей з високим рівнем екологічної свідомості та які працюють у сферах екології, кліматичних змін, сталого розвитку та соціального підприємництва.
Як анонсували організатори, 80% заходів в хабі будуть платними (дохід буде йти на забезпечення життєдіяльності хабу та простору довкола). При цьому 20% заплановано робити безкоштовними або за добровільний внесок на заходи екоініціатив, громадських організацій та соціальних підприємців.
Для збору коштів на облаштування коворкінгу “Green Hub” організатори заручилися допомогою платформи “Велика ідея”. Для реалізації проєкту потрібно було 70 тисяч гривень. Однак завдяки донатами 139 доброчинців вдалося зібрати понад 95,5 тисяч гривень.
Офіційне відкриття “Green Hub” відбулося на початку червня 2019 року.
