Кияни зараз не представляють своє життя без інтернету. В нашому матеріалі на kyiv-future розкажемо, як він з’явився в місті та що змінив.
Перші кроки
Ще у 1980-х вчені працювали над прототипом інтернету. В Київському інституті кібернетики хотіли в СРСР відкрити п’ятдесят комп’ютерних центрів та з’єднати їх один з одним за допомогою мережі. Правда через нестачу фінансування цей проект так і не було реалізовано.
Потім криза 90-х, інфляція змусила молодих та талановитих інженерів шукати інші шляхи. У 1990 році з території України вперше до світової мережі під’єднався науковець Юрій Янковський. Він працював у Міжгалузевого наукового центру технології програмування “Технософт” у столиці.
Всі зрозуміли, що майбутнє саме за цією технологією. Адже тривалість передачі інформації яка тривала близько 4 годин, скоротилась 5 хв. Країні потрібен свій акаунт. Тому в тому ж році було розпочато підтримку української частини доменного простору мережі Інтернет — домену «. ua».
За словами вчених саме ці дні можна вважати періодом народження українського інтернету.
Наступні кроки
Вчений Ю. Янковський згадує, що коли був переворот у Москві, в 1991 році, саме їх інститут контролював канали зв’язку. Виключення лише стосувалося інтернету. Проте в столиці інтернет продовжував працювати та розповідати всьому світу про все, що відбувається в Києві.
Після того, як в столиці виник інтернет, проект почав набирати оберти. Другим містом, де він запрацював, став Харків. Адже цей комерційний проект розвився дуже стрімко. Потім, по черзі до мережі додавалися інші українські міста. Тільки на початку 2000-х лише в Києві було кілька сотень провайдерів.
Правда на початку інтернет був дуже повільний – 2,5 кілобіт на секунду. Також коштував він також не дешево. А все зараз середня швидкість в столиці та по всій нашій країні – 50 мегабіт в секунду.
Крім того, дуже дорого коштували комп’ютери. Це були шалені гроші – близько чотирьох тисяч гривень. Для багатьох людей в 90-ті роки це була «розкіш». Тож користуватися комп’ютером та інтернетом могли собі дозволити тільки великі організації, наукові заклади й заводи.
Вчені згадують, що їх першими клієнтами в столиці, які приєдналися до мережі стали компанії, яка співпрацювала з іноземцями.
За словами столичних вчених, в 1993 році у них був доступ лише до пошти і до комп’ютерних новин. Також були чат-групи. В них спілкувалися та публікували новини та цікаву інформацію. Він зазначає, що це були групи за інтересами. Наприклад, там можна було обговорити політику чи технології.
Перший український сайт та інтернет-бум
Він з’явився наприкінці 90-х. Зокрема, у 1996-1997 роках. Його розробили в столиці. Далі почався інтернет-бум. За останні 20 років, згідно з дослідженням, онлайн-аудиторія зросла втричі. Якщо в 2007 році мережею користуватися приблизно 20% українців, проте інтернет працював повільніше та був облежаним. Однак після в 2010 року, кількість користувачів виросла понад 50%. Інтернет був вже не тільки на комп’ютерах, а і на телефонах. Українці почали більше проводити часу з мобільними пристроями, та спілкуватися в соцмережах. Зокрема через мобільний телефон.
Далі інтернет продовжував набирати обертів. Тому інтернет-провайдери стали надавати доступ до мережі за допомогою “спеціальної лінії”. Після цього користувачів мережі одразу збільшилась швидкість. Це стало новим кроком в розвитку історії українського інтернету. Після цього мережа перетворилася на веб-середовище, яке продовжує розвиватися.
Нині інтернет для мешканців столиці став такою ж необхідністю, як їжа чи одяг.