Безсумнівно, Київ дуже красиве і старовинне місто. Його краса зачаровує не тільки киян, а й багатьох гостей столиці. Тут є на що подивитися, куди сходити і просто прекрасно і цікаво провести час. Далі на kyiv-future.
Особливе місце займають романтичні місця столиці. Де можна побачити закохані парочки, які гуляють і насолоджуються не тільки один одним, але і прекрасним краєвидом.
До таких слід віднести наступні місця:
Парк “Крістерова гірка”
Історія цього парку почалася більше 150 років тому. Саксонець Вільгельм Крістер придбав місцевість і відразу ж зайнявся на ній садівництвом. За кілька років він створив прекрасний сад-парк.
Ще зовсім недавно територія парку була заповнена напівзруйнований теплицями. Але, на сьогоднішній день, парк сильно видозмінився і став знову цікавим для населення.
А все тому, що будівельники не тільки намагалися повернути колишню красу парку, а й прекрасно його оновили. А саме, був завезений новий чорнозем, висаджено велику кількість дерев, клумб, поставлені лавки, урни для сміття, доріжки засипали гравієм.
Під час оновлення старі дерева, звичайно ж, залишили на місці. А їм вже більше 100 років. Величні та красиві назавжди залишаться окрасою парку.
Під час відновлення площа парку збільшилася в 2 рази.
Але, головною прикрасою стали ставки, в яких завели лебедів.
Знаходиться парк “Крістерова гірка” на вулиці Вишгородській.
Парк “Кинь-смуток” або “Парк по вулиці Кобзарській”
Знаходиться він в Подільському районі столиці. Його історія почалася з 1787 року, коли імператриця Катерина II відвідала Київ. Прогулюючись зі своїм фаворитом Потьомкіним, який в той момент був зажурений, імператриця мовила до нього наступні слова: “Григорій, кинь смуток! Подивися, яка краса навколо! “.
І сьогодні можна побачити на схилі високого пагорба 300-літні дуби, які швидше за все і чули слова Катерини.
На території парку є прекрасне озеро над яким нависає цілий ряд плакучих верб.
Навколо парку немає висоток, а тільки приватні будинки. Це надає йому ще більшої провінційності.
Свого часу, дуже часто любив приходити в цей парк і Тарас Шевченко. Можливо, він тут малював, писав або просто відпочивав душею.
До сьогоднішнього дня збереглися унікальні екземпляри природного багатства: сибірські модрини, блакитні ялини, а також легендарна 150-річна «Ель Крістера», яку сам Вільгельм висадив в парку.
На території парку зростає і найстаріший дуб Києва, йому близько 700 років.
Парк “Кинь смуток” розташуваний між вулицями Сошенка і Кобзарській.
Шматочок Японії на Лівому березі
У Києві розташувалася частинка Японії у вигляді парку, який назвали на честь міста Кіото.
Площа парку значна. Він простягається від станції метро “Чернігівська” до станції “Лісова”.
Вечірньої пори тут люблять гуляти закохані парочки, а в денний час можна побачити матусь з колясками. Діти старшого віку грають на просторому дитячому майданчику.
У центрі парку є штучний сад каменів і невелика японська пагода, в яку закладають будь-які предмети. Це сприятливо впливає на енергію навколишньої місцевості.
Молодь дуже часто тут робить фото.
Відносно недавно на території парку висадили цілу алею сакур. Їх неймовірний вигляд навесні слід побачити кожному.
Володимирська гірка
Це місце можна сміливо назвати найкращим і найромантичнішим місцем Києва. Більшість киян і гостей столиці бували тут не один раз. Спокійна атмосфера, чудові краєвиди все це дуже приваблює. Адже саме звідси відкривається неймовірна краса на Дніпро, на Пішохідний міст, на Поділ і на пам’ятник князю Володимиру.
Пам’ятник Володимиру був споруджений в 1853 році. Звідси і назва парку. До слова, у вечірній і нічний час хрест Святого Володимира світиться.
До його установки гора називалася Михайлівською, адже поруч розташований Михайлівський Золотоверхий монастир.
Кокорівська альтанка
У 1983 році меценат і заводчик Василь Кокорєв, побувавши в Києві, на Володимирській гірці, був вражений красою, яка відкривалася перед ним. Він розпорядився, щоб владі Києва передали 1000 рублів на спорудження альтанки. У ній люди зможуть заховатися від сонця або дощу і при цьому милуватися чудовою красою міста.
Але, лише під кінець позаминулого століття, під час проведення облаштування території, влади міста згадали про подарунок Кокорева (грошах). Гроші пролежали в банку 33 роки. За цей час за рахунок відсотків сума зросла більш, ніж в 3 рази. І її було досить, щоб поставити не одну, а 2 альтанки.
Сьогодні ж вони манять тих, хто не тільки хоче сховатися від дощу чи сонця, але і відпочити душею, милуючись краєвидами столиці.
Міст закоханих в Маріїнському парку
Мабуть, це найромантичніше місце і столиці. На мосту закоханих був вигаданий дуже цікавий обряд – вішати стрічки і замки. Висить там їх величезна кількість, різного розміру, різної форми, з різними написами.
Це символ вічної і міцного кохання. Все почалося в 1992 році після публікації твору “Три метри над небом” Федеріко Моччіа. Саме таким заняттям займалися головні герої, щоб зміцнити свою нескінченну любов.
Міст закоханих має ще кілька назв – Міст Поцілунків, Малий міст Патона, Парковий міст, Чортів міст.
Остання назва пов’язана з тим, що з цього моста багато людей стрибали вниз, забираючи у себе життя.
Архітектором моста був Є. Патон. Він займався його будівництвом і закінчилося воно в 1910 році, але офіційною датою відкриття вважається 1912 рік.
Два роки тривали випробування і перевірки міста на міцність. Киянам дуже сподобався цей пішохідний місток, закохані постійно призначали тут побачення. Міст “бачив” найбільшу кількість поцілунків, зізнань в коханні, пропозицій руки і серця. Він по праву вважається одним з найромантичніших місць Києва, який знаходиться в найкрасивішому парку – Маріїнському. У ньому є своя краса, своя енергетика. Старі дерева, лавки, альтанки, неймовірний вид на Київ – все це робить його одним з найпрекрасніших місць в місті.
В ім’я любові закохані вішають замки цілими гронами. Співробітники «Київавтодору» час від часу знімають їх, щоб не перевантажувати міст.
Також є повір’я, хто на мості поцілується, той запам’ятає людини на все життя.
