У столиці на острові Жуків знаходиться підземний тунель, який називають Сталінське метро. Будівництво підземної транспортної артерії під річкою Дніпро велося в умовах великої таємниці. Ми розкажемо найцікавіші факти та таємниці вражаючого пам’ятника великим амбіціям, яким так і не судилося реалізуватися. Далі на kyiv-future.
Історія таємничих тунелів
Проект Народного комісаріату шляхів сполучення (НКШС) саме під такою назвою прокладали таємничі тунелі під Дніпром.
Залізничні тунелі в столиці призначалися для секретної та безпечної переправи військових і техніки між лівим і правим берегом у радянські часи. Через тунелі мали їздити танки.
Їх будівництво розпочалося у 1938 році після наказу голови СРСР Сталіна. Тунелі будувало близько двадцяти тисяч осіб. Для цього навіть створили окреме поселення у вигляді гуртожитків та реабілітаційних центрів. Останні, до речі, збереглися на Жуковому острові. Тож за кілька років були побудовані надземні тунелі та залізничні насипи. Потім почали створювати тунель під Дніпром. Однак у 1941 році через аварію НКШС затопило. Велися ремонтні роботи. Під час Другої світової війни з Кремля надійшов наказ про скасування робіт. Тож прокладання «сталінського метро» законсервували. У 1944 році було знову прийнято рішення стосовно добудови тунельного переходу. У 1949 році роботи зупинили. Бо вони вважалися недоцільними. У 1950-х з НКШС намагалися викачати воду. Однак проект вирішили заморозити, адже це було занадто витратно.
Тунелі навіть намагалися переобладнати під господарські потреби, наприклад, зробити там овочесховище, але ця місія провалилася . І після пуску в 1974 році Канівської ГЕС і підвищення рівня води в Дніпрі, “сталінське метро” виявилося майже повністю затопленим . Тож всі питання щодо його подальшого використання відразу відпали. Тунелі так і залишаються покинутими та затопленими.
Цікаві факти
Загальна протяжність тунелю – 600 метрів.
Взимку, за мінусової температури, затоплений тунель можна пройти від західного до проміжного входу.
Тунель дуже заріс, тому влітку його складно знайти за деревами.
Влітку можна так само запливати всередину на каяках. Неймовірні враження будуть гарантовані. Але будьте обережні, прогулюючись по бетонній споруді. Особливо слідкуйте за дітьми, якщо забажаєте взяти їх з собою. Висота досить значна в місцях ближче до входу.
На додаток до цього об’єкта можна відвідати інші частини цього проекту – гігантський Кесон на Оболоні в парку Наталка. Так само є напівзатоплений Кесон на Осокорках, але його майже не видно.
Бетон через стільки років все такий же міцний, навіть арматура ціла вся. Залізо каркасу збереглося без іржі.
Частини конструкції НКШС у післявоєнні роки використали для спорудження тунелів столичного метрополітену. Зокрема між станціями «Вокзальна» та «Університет».
Як доїхати до тунелю
Добиратися можна від станції метро «Видубичі» на машині або від Корчуватого на велосипеді. Орієнтир: Зелена табличка Жуків острів.
Також дістатися сюди можна маршрутками No 811, 43, 311, 313 та 315. Зупинка «Шляхова дільниця».
Якщо їхати з боку Видубичів, то варто оглянути початкову частину і далі проїхати метрів 200 в бік Жукового острова, звернути вліво до лісу. Там буде кінець тунелю і зручний підйом на верхню частину.
На цьому цікаві факти про Жуків острів не завершуються. А які невідомі факти про «сталінське метро» знаєте ви? Пишіть в коментарях.
