Субота, 18 Травня, 2024

Подільський район: історія, пам’ятки та сьогодення

Київ, столиця України, славиться своєю багатою історією та різноманітністю своїх районів. Один із таких унікальних районів — це Подільський район, що розташований на лівому березі Дніпра, має велику кількість архітектурних пам’яток, традицій та особливостей, які роблять його особливим місцем в історії Києва. У цій статті ми розберемо пам’ятки Подолу, та його боротьбу за історію та майбутнє. Далі на kyiv-future.

Історія

Подільський район Києва є однією з найстаріших частин міста й має багату історію, яка сягає сотні років. Назва місцевості походить від старослов’янської мови “поділ” — низина, низинна місцевість.

Згідно з археологічними знахідками, перші поселення на території Подолу можна простежити ще з часів кам’яної доби, що робить цей район історично значущим. Особливо цікавою є Кирилівська стоянка пізнього палеоліту, виявлена Вікентієм Хвойкою на сучасній Кирилівській вулиці. Однак справжній розквіт Подолу припав на 10 століття. У цей час тут почала формуватися регулярна садибна забудова, а вулична мережа почала розвиватися. Поділ став центром річкової торгівлі, що свідчить про його важливу економічну роль у стародавній Русі. Торгові та ремісничі споруди розташовувалися тут, і соціальний вигляд району на той час можна схарактеризувати, як пересічний. Особливо цікавим є факт про регулярне будівництво на Подолі, починаючи з 887 року, що робить це місце одним із ранніх центрів культурного розвитку в Києві. Згодом, з 913 року по 972 рік, Поділ тимчасово залишався незаселеним через високі весняні паводки.

Археологічні дослідження на Подолі дали змогу виявити цікаві артефакти, включно з Берестянкою грамотою з невідомим текстом, а також підтвердили розмаїття харчових уподобань місцевих жителів 11–12 століть. Вони надавали перевагу яловичині та свинині, а також вживали м’ясо собак, що вважається незвичним.

Середина 12 століття стала часом змін і переосмислення архітектурних рішень. Через зсуви ґрунту та повені, підгірна тераса Дніпра була невідповідною для житла, але це не зупинило розвиток району, найчастіше на Подолі траплялися дерев’яні будинки з кам’яних фундаментів.

Також Поділ кілька разів зазнавав природних катаклізмів і пожеж, що призвело до його перепланування. У 1811 році, внаслідок великої пожежі, понад половину подільських будинків було знищено. Це стало приводом для перегляду планів розвитку. Спочатку запропонований план Андрія Меленського був відхилений, і втручання архітектора Вільяма Геста призвело до радикальних змін в архітектурній структурі Подолу. Прямі вулиці та збільшені квартали стали характерними рисами нового плану. Всупереч різноманітним думкам і дебатам, ця конфігурація вулиць Подолу збереглася до сьогодні.

Куди сходити на Подолі

Поділ — це не тільки колесо огляду на Контрактовій площі або Річковий вокзал, а й ще багато цікавих місць, у яких потрібно побувати, як-от Житній ринок.

Житній ринок у Києві — це не просто торгова точка, а місце з багатою історією та особливим характером. Цей ринок вважається одним із найдавніших торгових об’єктів у столиці України, і його початки належать часам Київської Русі. Розташований на Подолі, поруч із ремісничими районами Кожум’яки та Гончаров, Житній ринок став не тільки місцем торгівлі, але й центром культурних подій та спільнотних зустрічей.

В 16 столітті Житній ринок вважався головним центром міста. За часів Київської Русі тут відбувалися масові збори віче, а в епоху магістратського правління ринок приймав народні гуляння з карнавальним сходженням на гору Щекавицю. Ринок був величезним і розтягнутим по всьому кварталу, з епіцентром на сучасній автостанції Поділ. Його популярність підтверджується проведенням двох щорічних ярмарків, які збирали не, лише київських торговців, але і продавців із віддалених районів Києва.

Мало, хто знає, що на Подолі розташований найстаріший житловий будинок у Києві. Його побудував 1797 року дворянин Леонтій Вишневський. Будинок практично не змінився з тих часів. В історії будівлі були пожежі (але вона встояла), зміни власників і націоналізація “совком”. Але ефект “вау” викликає той факт, що в будинку досі живуть спадкоємці родини, яка оселилася там 129 років тому.

Зараз будівля має вигляд музею. У ній залишилося багато старовинних фото, меблів і картин. Всередині приміщення практично не модернізували. Якщо пощастить, можна напроситися до власника, Костянтина Малєєва, у гості.

Куди сходити? Пейзажна алея чи Замкова гора

Пейзажна алея — зона відпочинку в Києві, створена на місці зритих оборонних валів Верхнього міста, які йшли понад яром, над урочищем Гончарі. Фактично це доріжка (автомобільно-пішохідна), яка повторює трасу валу й об’єкти ландшафтного дизайну навколо (бордюри, паркова скульптура, дитячі майданчики, клумби тощо).

Замкова гора — це історична локація Києва, що розташована на Подолі. Вважається, що ця гора має особливе значення в історії міста, оскільки на ній було засновано Київ. У “Повісті минулих літ” зазначено:… то було три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого і прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом.

Замкова гора відігравала ключову роль в обороні міста в період 14-17 століть. У 14 столітті тут був дерев’яний замок, який був знищений кримським ханом у 1482 році. У 16 столітті замок було перебудовано та посилено, але в 1651 році він знову зазнав спустошення і до сьогодні не залишилося його сліду. Після цього, в 1816 році, частину гори почали використовувати як, кладовище, сліди якого збереглися до наших днів.

Сьогодні Замкова гора стала місцем відпочинку, куди приходять місцеві мешканці й гості міста. З її вершини відкривається неймовірний краєвид на Київ у всій його вроді: Андріївську церкву, Андріївський узвіз, Поділ, а також урочище Гончарі-Кожум’яки зі своїми характерними вулицями та відомою горою Щекавиця. Що особливо вражає, це наявність безлічі точок на горі, з яких розгортаються різні чудові панорами. Уся Замкова гора подарує вам враження великого оглядового майданчика.

Поділ — місце проживання хіпстерів. Це пояснюється наявністю тематичних барів, клубів і закладів.

Ви можете сходити в Кінотеатр “Жовтень”, який славиться тим, що показує арт хаус кіно, але в кінотеатрі також роблять прем’єри гучних стрічок і надають майданчик для фестивалів кіно.

Під горою Щекавицею, розташований комплекс арт закладів і студій. Це місце останні п’ять років називають джерелом нової київської культури. Там можна знайти:

  • Арт клуб “Closer”, який у 2017 році включили до списку 20 найкращих клубів світу. Там влаштовують рейви, лекції, виставки та продають одяг;
  • Артпростір “Mezzanine”, у якому читають лекції про психологію і наркотики, влаштовують квартирники й невеликі вечірки;
  • Нічний клуб “OTEL” — для більш «відбитих» тусовників, які люблять відриватися до ранку;
  • Фотостудія “Loft 31”, яку часто орендують під дні народження або знімання кліпів;

Крім того, на території колишньої фабрики є своя галерея, театр, кілька шоу-румів одягу, тату-студія, ще парочка клубів і точок із їжею. За одні вихідні точно не подужати.

Сьогодення

Історія та дивовижна архітектура Подолу має великий потенціал для туристичного розвитку, проте, останнім часом, район почав втрачати частину свого історичного спадку через руйнування споруд. За останній місяць на Подолі знищили деревʼяну садибу 19 століття, почали розбирати дах історичної споруди замість неї хочуть звести офісні центри.

Збереження і реставрація цінних історичних об’єктів є надзвичайно важливим завданням. Наприклад, Замкова гора, де археологи зробили важливі відкриття, зараз є занедбаним історичним кладовищем. Житньоторзька площа, яка має історичний фасад, але знаходиться не у відповідному стані, збереження цієї забудови дало б можливість відновити цілий осередок межі 19–20 століть. Ще однією занедбаною перлиною Подолу, яка руйнується прямо на очах є Будинок Вертипорохів на вулиці Межигірській. Прибутковий Будинок Вертипорохів, збудований наприкінці 19 століття, міг би стати історичним акцентом цієї важливої частини Старого Подолу, занедбаний Кахельний завод Анджейовського на розі Кирилівської та Заводської. На фасадах його цехів крізь хащі можна розгледіти вишукані декоративні деталі й таких прикладів безліч.

Для збереження архітектурного спадку Подолу необхідно обирати збалансований підхід до розвитку району. Побудова нових об’єктів має враховувати середньою поверховість, щоб зберегти характер місцевості, який склався століттями. Також необхідно переглянути документацію, яка надає змогу змінювати поверховість до 42 метрів, що веде до негативних наслідків для історичної частини Подолу. Необхідно зберігати промислові зони та активізувати їх, роблячи їх екологічною або громадською інфраструктурою.

Щоб врятувати архітектурний облік Подолу, ми маємо приділити увагу збереженню історичних будівель та розвитку громадських просторів. Необхідно знову відкрити для себе річковий транспорт і використовувати його туристичний потенціал, який забуто впродовж років. Збереження Подолу як, історичного та культурного центру Києва — це спільне завдання всіх, хто прагне зберегти цей унікальний район для майбутніх поколінь. 

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.