За свою багатовікову історію Хрещатик пережив дуже багато і змінився до невпізнання. Ми у своєму огляді розповімо головні моменти і цікаві факти про центральну вулицю столиці на kyiv-future.com.ua.
Трохи історії
На місці Хрещатика 1000 років тому були ліси, яри і заболочена долина. Ця місцевість перебувала далеко від міських вулиць і цивілізації. А в 17 столітті тут були мисливські угіддя. Тут полювали на дичину за допомогою спеціальних сіток. Їх місцеві жителі розвішували біля чагарників і дерев. До речі, в районі Майдану Незалежності було озеро, з нього брало початок джерело, яке і протікало по майбутній центральній вулиці Києва.
В кінці 18 століття землі мисливських угідь роздали під забудову, після цього місцевість почали активно забудовувати будинками. Виникнення вулиці було природним, бо вона могла з’єднати основні частини столиці, зокрема, Поділ, Старе місто, Печерськ і дорогу на місто Васильків. Адже саме там знаходилася долина, через яку потрібно було проїхати для того, щоб попрямувати у бік кордону з Російською імперією або Польщею. Пізніше цю долину перейменували в Хрещату, потім в Хрещатий Яр. Назвали її так через безліч ярів.
Перед тим, як головна вулиця міста отримала остаточну і сучасну назву, їй довелося побути Пісками, Воровського, Євсейковою долиною і вулицею Айхгорнштрассе. Свою офіційну назву Хрещатик вулиця отримала в 1869 році.
До речі, в першій половині XIX століття цю місцевість починають активно забудовувати. Першим кам’яним будинком на Крещатику став двоповерховий особняк поміщика Онуфрія Головінського. Його побудували ще в 1797 році. Свої основні обриси вулиця отримала через сорок років, після того, як її продовжили до Бесарабської площі.
У 21 столітті довжина Хрещатика складає 1,2 кілометра. Вулиця об’єднує три площі, зокрема, Майдан Незалежності, Європейську і Бесарабську.
Європейська площа
Двісті років тому, на іншому кінці від Бесарабки, на Хрещатику, як і в 21 столітті, перебувала Європейська площа. У той час вона носила назву Кінна. Таку назву вулиця отримала тому, що до початку 19 століття тут були кінні торги. Також тут знаходилися кузні і каретні сараї.
Пізніше на розі Хрещатика і Трьохсвятительської вулиці звели дерев’яний театр. Потім на його місці з’явився готель «Європейський», а після відомий Український дім.
До речі, назва площі змінювалася багато разів. Після того, як тут запрацював театр, вулиця отримала назву Театральна. Після того, як відкрився готель, стала Європейською. Потім Царською, а після зміни влади стала носити назву Третього Інтернаціоналу, потім перейменувалася на честь Сталіна і потім Ленінського Комсомолу. Свою сучасну назву, «Європейська», площа отримала в 1996 році.
Перший трамвай
На сучасній Європейській площі облаштована кругова транспортна розв’язка. А на початку 1930-х на площі проходила перша лінія електричного трамвая, який курсував від Хрещатика до Контрактової площі. У ті часи такий маршрут вважався дуже протяжним.
У 1936 році тут проклали асфальт, і замість трамвайної лінії на площі почав курсувати тролейбус.
Війна зруйнувала вулицю
Будинки, які прикрашають центральну вулицю міста, будувалися в 1950 – 1970-х роках. Адже значна частина історичних будівель, які прикрашали місто, була зруйнована під час Другої світової війни. Вулицю знищували в кілька етапів.
До речі, перший удар стався у вересні 41-го року. Тоді радіокеровані міни перетворили Хрещатик в руїни. Залишилися цілими тільки кілька будинків на початку вулиці. Більшість будівель перетворилися в гори цегли. Від багатьох залишилися лише стіни.
За експертними даними, у воєнні роки на головній вулиці та в найближчих кварталах зруйнували понад 300 будинків.
Каштани зовсім не київські
Відому алею каштанів на головній вулиці міста висадили після Другої світової війни. Насправді це не перші київські каштани. Молоді саджанці привезли в столицю із-за кордону ще в 1842 році. Їх висадили на Бібіковському бульварі. Тепер він називається бульвар Т. Шевченка. До речі, деякі саджанці не прижилися, тому місцеві жителі їх забрали. Після чого посадили біля своїх будинків.
Найфешенебельна вулиця
У довоєнні роки магазини на Хрещатику були побудовані за принципом – скляні вітрини, крізь які можна було розглянути товар. Тут будь-який продавець міг показати, що у нього є. Ще тоді на головній вулиці міста було дуже багато різної реклами. Усе будувалося на принципах: кожен магазин повинен приносити гроші.
У наш час радянський монументалізм переплітається з старими і реконструйованими будівлями. Тому не дивно, що центральна вулиця Києва стала фешенебельним місцем. Хрещатик вважається вулицею дорогих бутіків, ресторанів і кафе. Також тут багато різних шикарних і фешенебельних магазинів і шоу- румів. Найвідоміший – Пасаж. Його побудували в 1914 році. Це торгово-житловий будинок у вигляді вулиці-коридору з різних корпусів з оригінальними арками.
На перших поверхах будівлі розташовані дорогі бутіки зі світовими брендами. А на верхніх поверхах живуть знамениті особистості столиці. До речі, саме тут можна подивитися на пам’ятник архітектору Городецькому.
На Хрещатику постійно відпочиває багато людей. Він передає колорит міста. Тому прогулятися по головній вулиці міста потрібно обов’язково.
До речі, станція метро “Хрещатик” була однією з перших, відкритих в столичному метрополітені.
Легенди і міфи
Існує легенда про те, що в 1917 році біля вулиці Хрещатик проводили розкопки, під час яких виявили загадковий сріблястий циліндр. Він був близько 3-х метрів в діаметрі і близько п’ятдесяти у висоту. Однак викопати знахідку не вийшло, тому її знову закопали. Але коли після війни стали розбирати руїни, знову на неї натрапили. У результаті циліндр розпиляли і вивезли з Хрещатика. Подейкують, що об’єкт мав космічне походження.
Це не всі цікаві факти про головну вулицю міста. А що ви знаєте про Хрещатик? Пишіть в коментарях.
