Зараз для нас дирижабль це щось незвичне і величезне. А от колись такі літальні апарати використовувались в Європі для транспортування людей. І це був дуже технологічний засіб пересування. А от один київський конструктор вирішив створити дирижабль тут, в столиці. І це була дуже цікава історія. Далі на kyiv-future.
Хто створив перший дирижабль?
Майбутній інженер-конструктор німецького походження народився 2 червня 1868 року у Києві. Звали хлопчика Андерс Федір Фердинандович.
Існує навіть думка, що в нього був брат-близнюк, але це нічим не підтверджена інформація.
Його батько Фердинанд Андерс пропрацював токарем на заводі “Арсенал”. Родина мала німецьке коріння, хоча вже дуже довгий час проживала на території України, спочатку в Білій Церкві, а згодом переїхала до Києва. З самого дитинства Федір мав хист до конструювання, але не маючи достатньо коштів, родина не могла оплатити навчання хлопцеві, тому він навчався в училищі земле будівництва. Існує інформація, що Федір закінчив навчання в Київському Політехнічному інституті у 1918 році, але документів, які підтверджували б цей факт також не було знайдено. Кажуть, що його донька намагалася надати інформацію про біографію батька, але за наказом НКВД документи були знищені у 1941 році, коли фашисти підступили до Києва.
З 8 листопада 1909 року в Києві активно діяла спілка повітроплавання.Його було створено на базі гуртка авіаконструювання при Київському Політесі. Учасники клубу розробляли різноманітні цікаві проекти, будували нові моделі, та навіть виконували навчальні вильоти, щоб отримати диплом авіатора.Тут також дуже часто влаштовували змагання та усілякі виставки.
4 січня 1911 року в бібліотеці було влаштовано благодійний авіа бал.Основною метою якого було зібрати кошти на будівництво першого в Києві дирижабля “Київ”. На зустрічі були присутні найвідоміші та найвпливовіші люди Києва. Тут окрім вистави та концерту, було на що подивитися. Тут була і виставка розробок Ігоря Сікорського, але найбільше вражав гостей макет дирижабля. Особливо дивувало гостей те, що всі комплектуючі були розроблені Андерсом особисто. Він навіть написав у 1910 році керівництво по будівництву та конструюванню аеропланів.
Як створювався дирижабль
Згодом Федір втратив цікавість до аеропланів і зосередився на дирижаблі. Він чітко розумів де і як замовити будь-які запчастини та комплектуючі. Спочатку він створював усе власноруч, згодом, після благодійних внесків, зміг вже найняти працівників та замовити потрібні деталі. І велике будівництво розпочалося. Воно проходило на території садиби фабричного інспектора Олександра Микулина. Це була не просто цікавість, родина Микулина була близька з авіацією і дуже підтримувала нові розробки, тому ідея молодого інженера здалася їм досить цікавою. Військове відомство дуже хотіло забрати “Київ” собі в користування, тому Федору навіть довелося брати участь в маневрах Київського військового округу. Та на щастя військові погляди змінилися, і дирижабль став їм не цікавий. Тому вже у 1911 році апарат демонстрували для показних вильотів, ніби готували його до самостійних польотів.
Перші вильоти
22 жовтня 1911 року на власному дирижаблі, який назвав на честь рідного міста “Київ”, Федір Андерс здійснив перший політ. Маршрут був не довгий. Із купецьких садів він пролетів над Подолом, Оболонню, долетів до Вишгорода та повернувся назад.
Це було дивовижне видовище. Великий рибоподібний, жовтий як сонце дирижабль повільно літав над Подолом. На той час це була дивина для усіх містян, адже раніше таких винаходів ніхто не бачив. Майже 20 хвилин Федір плаває над Подолом виробляючи різноманітні трюки, кружляв, виписував вісімки та зигзаги. А потім, набравши висоту 200 метрів спокійнісінько полетів в сторону Вишгорода.
Під час таких демонстрацій усі бажаючі мали змогу покататися на дирижаблі. Вартість квитка складала 50 копійок. На той час за такі гроші можна було придбати два десятки яєць. Студентам надавалася знижка, вони платили всього 27 копійок. Протягом кількох днів пілот та троє пасажирів підіймалися в небо на цьому дивовижному винаході. В перший день на дирижаблі побувало 20 пасажирів, а згодом, Федір підіймав свій винахід в небо 3 – 4 рази на тиждень. І за цей час покатав на своєму винаході майже 20 пасажирів. Його дирижабль виконав майже 160 польотів.
Мало хто знає. що непомітними помічниками інженера були солдати 7-ї роти, які утримували дирижабль за мотузки, коли нові пасажири займали в ньому свої місця, щоб піднятися на 18 – 20 метрів та помилуватися мальовничим Києвом та безкраїм Дніпром.
Маючи такий успіх. Федір знову поспілкувався з інвесторами щодо модернізації апарату, і згодом встановив на ньому новий, вдвічі потужніший двигун від німецького виробника. А також збільшив обʼєм оболонки, що дозволило брати на борт ще одного пасажира. 10 грудня 1911 року було скликано збори, на яких було прийняте рішення про створення спеціального приміщення для збереження дирижабля. Тому згодом, під час непогоди дирижабль зберігався в спеціальному амбарі на Куренівці.
З часом дирижабль “Київ” став найулюбленішим атракціоном жителів та гостей столиці. А 13 серпня 1912 року дирижабль навіть приймав участь у відкритті спортивного поля на Лукʼянівці.
Останній виліт
І все було б добре. Але… останній раз дирижабль піднявся в повітря 29 серпня 1912 року. Він піднявся в районі спортивного поля та направлялися до Чернігова. Керував апаратом молодий повітроплаватель та син інженера – Володимир Андерс. Пілотувати дирижабль повинен був Федір, але він сильно захворів і лежав у ліжку, тому ця справа була віддана в руки сина. А механік на той час поїхав у справах з міста. Тому не повністю підготовлений політ став катастрофою. Двигун заглух і аеростат вітром почало відносити в сторону Вишгорода. Сильний повітряний потік підняв дирижабль дуже високо, аж на 1,5 кілометра і носило його вітром на такій висоті декілька годин. Але в небі оболонка промокла і дирижабль почав швидко знижуватись. Екіпажу вдалося приземлитися за 120 кілометрів від Києва, в селищі Жукін, Чернігівської губернії. Там і заночували. Вранці, Володимир намагався відремонтувати двигун, але важка посадка дуже сильно зіпсувала бензонасос, тому він загорівся. Юнак лише встиг вистрибнути з дирижабля, як прогриміло 2 вибухи. Дирижабль “Київ” згорів повністю, обійшлося без жертв, але встановити причину вогню так і не змогли. Спеціалісти вважають, що проблемою стало постачання бензину до двигуна.
“Київ – 2”
Федір не склав руки після аварії, отримавши страховку він почав розробку нового аеростату вже на 12 пасажирів. Цей дирижабль було спроєктовано таким чином, що гондола мала форму човна і при необхідності могла утримуватись на воді. Конструктор навіть встиг прочитати лекцію на тему нового винаходу.
Згодом Федір намагався продемонструвати свою нову ідею всім. тому прийшов навіть на зустріч до спільноти повітроплавання де у 1912 році продемонстрував вже модель, але справа не посунулась з місця. Винахідник же рук не опускав. Модель апарата навіть демонструвалася на всеросійській виставці. Але збудувати його так і не вийшло, просто не вистачило грошей, а інвесторів на той час було не багато.
Згодом радянська влада зацікавилась його розробками і запропонувала співпрацю, але всі розроблені ідеї так і лишились на папері.
Помер він 31 травня 1926 року.
Він все своє життя конструював і вигадував нові і нові прилади. Завдяки йому життя побачила друкарська машинка з оригінальною конструкцією, та навіть цифрові замки. Киянин, який мав цікаві ідеї та золоті руки зробив дійсно великий вклад в історію України та свого рідного міста.
